Напишіть лист до головного героя Івана Дідуха новели В.Винниченка "Камінний хрест".

Відколи Івана Дідуха запам'ятали в селі газдою (господарем), відтоді він мав лише одного коня й малий візок. Він упрягався разом із конем і виконував усяку польову роботу нарівні з ним. Іван ніколи не жалів себе, був надзвичайно працьовитим. Десять років чоловік відслужив в австрійській армії, а коли повернувся, то вже не застав батьків живими.

У спадок від батька йому дістався шматок найгіршої в селі землі — на горбі, де жінки копали пісок, і «зівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень». Там ніхто не орав і не сіяв, але Іван взявся те робити. Конем підвозив гній до горба, а далі сам його носив у мішку нагору.

Працював так тяжко, що перегнувся в поясі й відтоді весь час ходив схилений, тож на селі його стали кликати Іваном Переломаним. Хоч горб і «переламав» селянина, але кинути його було шкода. Господар обгороджував свою ділянку, обгортав її грудками трави, щоб дощ не змивав гній. Так і провів усе життя на тому горбі (на інших нивах, куплених за гроші, що Іван заробив під час служби у війську, працювали його сини та дружина).

Були в Івана певні дивацтва: до церкви ходив лише раз на рік — на Великдень, а ще «курей зіцірував (дресирував). То так він їх научував, що жадна не важилася поступити на подвір'я і порпати гній». Їв Дідух на лаві, а не коло столу, пояснюючи це тим, що так він звик, коли був наймитом, а потім служив в армії. «Отакий був Іван, дивний і з натурою, і з роботою».

Объяснение:

Те що він крав хоча казав не раз, що більше не буде красти.І навіщо виносити з хати свої речі?Нащо кликати до свої хати незнайомих людей які його підбили на крадіжку.Вони крали потім їх лапали чи він не розумів що досить вже?ВІн десь разів три зними рвав звязки, але потім знову йшов з ними крастиА найбільше не зрозуміло навіщо він так багато пив?Він витрачав а горівку всі гроші як щей не були його за ті гроші які він вкрав можна було почати нове життя, але ні він їх всі пропивав.Я думаю що Чіпка можливо і хотів почати нове життя, але як кажуть "" раз вкрадеш,так і докінця життя будеш красти".

Объяснение:

     Оксана Іваненко "Друкар книжок небачених".
     План до частин: "Максим Грек", "Ганза", "Гість з Данії", "Печатний дім", "Свято книги", "Єретики".
                                                   План:
I. Максим Грек:
      1. Книги - це ріки, що напувають всесвіт.
      2. Роздуми диякона Івана Федорова.
      3. Старець - Максим Грек.
      4. Розмова старця та диякона про книги.
      5. Спогади про юність.
      6. Притча про таланти.
      7. Замислений Іван.
II. Ганза.
      1. Корабель мав від
      2. Цар Іван Грозний.
      3. Доручення Шлітту.
      4. Нарада "Ганзи" - спілки німецьких купців.
      5. Ув'язнення Шлітта.
III. Гість з Данії.
      1. Посол від датського короля до царя Івана.
      2. Лист від Християна III
      3. Не безкорислива до
      4. Роздуми царя Івана.
      5. Посол Ганс Місенгейм повертається ні з чим.
IV. Печатний дім.
      1. Час видавати друковані книги.
      2. У пошуках здібних майстрів.
      3. Доручення збудувати "Печатний дім".
      4. Першодрукар - Іван Федоров.
V. Свято книги.
      1. Перша книга - "Апостол".
      2. Стопи книг доступні для людей.
      3. Післямова першої книги.
      4. Роздуми першодрукаря.
VI. Єретики.
      1. Невдоволення бояр та вищих церковників.
      2. Плітки навколо друкарні.
      3. Скрутні часи царювання.
      4. Страшні страти.
      5. Звинувачення в єресі.
      6. Вимушений виїзд з Москви перших друкарів.