Літературний диктант “Шпага Славка Беркути” 1. За жанром твір “Шпага Славка Беркута”… 2. Високий хлопчина в хутряній шапці, який ішов пити вино, це… 3. Школярі разом з учителем пішли гуляти в… 4. Обтріпане пальтечко та колючий погляд спідлоба були в… 5. Сестру Стефка звали… 6. Хобі Юлька було… 7. Прізвище Лілі… 8. Тренером Славка Беркути був… 9. Юлько приготував у подарунок Лілі після вистави… 10. Поєдинок Юлька й Славка закінчився… 11. Юлько недолюблював батька за те, що той… 12. “Два на два – чотири – це істина для всіх”, “Два по два – п’ять, складніше”, - думає… 13. Дізнавшись про суд над Славком, 7-Б утік з… 14. У дитинстві Славко скидався на… 15. Звістка про суд з’явилася в… 16. Андрій Степанович ставився до Славка… 17. Лілі захоплювалася… 18. Як реагував Славко на звинувачення суду? 19. Спелеологією, крім Юлька, займався… 20.Коли Юлько загубив шапку, то Славко… 21. Славко хотів бути схожим на… 22. Заступитися за Славка перед працівницею міліції вирішив(ла)… 23. На суді на захист Славка став … 24. У яку пору року відбувалися поді дайте відповідь

Коли я читав повість А. Я. Чайковського «За сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п'ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.

Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів. Щодо мене, то я схиляюсь перед патріотизмом сміливого Павлуся, його присягою на вірність рідному краєві, яка звучить у внутрішніх монологах героя, а також перед щирістю та м'якістю душі, теплотою та ніжністю почуттів. Навіть те, що він нібито поступається совістю і вдається до хитрощів і обману татарина, який хотів повернути хлопця до двору Сулеймана, можна виправдати. Ним керувала мета будь-що вижити, щоб здійснити свою мрію — знайти сестричку Ганнусю і визволити її з неволі. Цій благородній меті були підпорядковані всі його вчинки і поведінка, поки не здійснилася його зустріч з сестрою.

Робинзон Крузо с раннего детства любил море. В восемнадцать лет, 1 сентября 1651 года, он вопреки воле своих родителей вместе с приятелем отправился на корабле отца последнего из Гулля в Лондон.
В первый же день корабль попадает в бурю. Пока герой мучается от морской болезни, он даёт обещание никогда больше не покидать твёрдой земли, но как только наступает штиль, Робинзон тут же напивается пьяным и забывает про свои клятвы
Робинзон Крузо прячет съестные припасы и вещи в палатке, превращает углубление холма в погреб, две недели занимается тем, что рассортировывает порох по мешочкам и ящичкам и прячет его в расселинах горы.
Робинзон с капитаном пробивает дыру в пиратском баркасе. С корабля на остров пребывает шлюпка с десятью вооружёнными людьми. В начале разбойники решают покинуть остров, но затем возвращаются, чтобы найти пропавших товарищей. Восьмерых из них Пятница вместе с капитана уводят вглубь острова; двоих разоружает Робинзон с командой. Ночью капитан убивает поднявшего бунт боцмана. Пятеро пиратов сдаются.
Капитан корабля запугивает пленных отправкой в Англию. Робинзон как начальник острова предлагает им помилование взамен на в овладении кораблём. Когда последний оказывается в руках капитана, Робинзон чуть не теряет сознание от радости. Он переодевается в приличную одежду и, покидая остров, оставляет на нём самых злостных пиратов. Дома Робинзона встречают сёстры с детьми, которым он и рассказывает свою историю. 
КОНЕЦ