Запитання до Ніч Перед Боєм 1)Відступом наших військових був розчарований а)Платон Півторяк б)Петро Колобуб в)Іван Дробот г)Борос Троянда 2)Слова "Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бстра, як Дніпро, друга-як Десна, ось треня-як каляжа.."належать а)дідові Савці б)Петрові Колодубу в)дідові Платону г)Борисові Троянді 3)Думку"Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові пролєється! Та не тільки вашої, солдатьської, а й материнської, й дитячої крові"висловив а)лейтенант Сокіл б)дід Платон в)Іван Дробот г)дід Савка 4)Після війни капітан Колодуб мріяв поклонитися в ноги за науку а)дідові Савці б)Борисові Троянді в)своїм землякам г)дідові Платону 5)Платон Півторак і дід Савка загинули, а)перевернувши човен із фашистами б)потрапивши під ворожі кулі в)захищаючи своїх онуків г)перевозячи зброю для наших військових 6)Іван Дробот-це а)онук діда Платона б)далекий родич Платона Півторака в)онук діда Савки г)племіник діда Савки

ответ: 1)а; 2)в; 3)г; 4)г; 5)а; 6)в.

Дракон Григорий (добрый, пишет стихи, не хочет делать людям зла) Отшельник (учит грамоте, хотя и пытается Григория, но со страхом, ему это не удается) князь (мечтает, чтобы Григория убил рыцарь) рыцарь Лаврентий Место: Галичина Время: Средневековье В книге Юрия Винничука "Место для дракона" все переворачивается с ног на голову: дракон вовсе не февраль и кровожадный хищник, поедающий пышных молодых, а хороший травоядный мечтатель и романтик. Радуется бабочкам, пишет стихи и читает Библию. У его пещеры вместо человеческих останков радуют глаз ухоженные клумбочки мальв, а свое пламенное дыхание он направляет только вверх - чтобы не уничтожать природу. А самое интересное, что дракон, он же Григорий, пишет стихи.

Джерело: http://fizika-ili-himija.ru/mistse-dlya-drakona-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © fizika-ili-himija.ru

Став багатий колись пан 
Короля благати,
Щоб король йому зволив 
Воєводство дати.
А король йому й сказав: 
«Відгадай три штуки, 
Відгадаєш — тоді на!
А як ні — на муки!
Перша штука: скільки зір 
В небі серед літа?
Друга штука: покажи 
Середину світу!
Третя штука: угадай,
Що думати буду?
І от тобі цілий рік 
Для того розсуду!»
Відійшов біагач назад 
Та так йому нудно!
Не вгадати — так біда,
А вгадати — трудно!
Сидить, плаче, неборак; 
Козак проїжджає...
«Чого плачете ви так?» — 
Багача питає.
Той і каже, так і так!.. 
«Не журіться, діду!
Коли так, то я за вас 
На відвіт поїду!»
І палицю в руки взяв,
В кожух одягнувся,
Чорні вуса підбілив,
В чоботи узувся.
І чимдуж до короля... 
Король поглядає,
«А що, пане, скілько зір?» 
З міною питає.
А той поли ті підняв,
Чи як довелося:
— Стілько,— каже,— в небі зір, 
Скілько тут волосся.
Задумався сам король 
Від сего відвіту.
«Ану,— каже,— покажи 
Середину світу!»
А той палицю підняв,
Може, з піваршина,
Та в підлогу нею гуп:
— Отут середина!
Почухався наш король,
Ще раз поглядає.
«Що ж я думаю тепер?» —
Козака питає.
— Думаєте, що я пан!
«Або що за річі?»
— То ті річі, що не пан,
А козак із Січі!
Здивувався наш король,
Подарував тому,
А козака відіслав 
В золоті додому!