Привіт Юрко!
Мені Тося розповіла,що ви з нею посварилися.А чому тобі першому не піійти до неї та не попросити пробачення,ти ж всетаки хлопець.Дружба вона - безцінна!Ви так добре раніше дружили,а чому посварилися?Я тобі раджу зробити крок на зустріч,бо ти можеш залишитися без гарної подруги та чудового товариша,який зможе тобі завжди до Ти повинен цінувати дружбу бо це твій найбільший скарб!
Я гадаю,ти зробиш певні висновки та помиришся з Тосею.
Всьго найкращого
( твоё имя )
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1) Яке значення образу моря в романі «Майстер корабля»? Як про це говорить сам автор?2) За якими ознаками називаємо роман «Майстер корабля» романтичним твором? Доведіть цитатами з твору за роздумами Ю. Яновського про майбутню долю українського народу, що їх він висловлює устами своїх героїв у «Майстрі корабля».4) Схарактеризуйте образ Прекрасної Дами в романі – танцівниці Тайах. Чому, на вашу думку, вона вибрала саме матроса Богдана? Підтвердіть цитатами з роману.5) Що таке майстер корабля та що він символізує в однойменному романі Ю. Яновського?6) Як письменник розкриває тему кіно і моря у своєму романі? Які моральні цінності втілено в цих образах?7) Висловте свою думку: чи вдалося авторові передати радість від праці над створенням корабля? Що до йому в цьому або чого забракло, щоб справити належне враження на читача?8) Якби події роману «Майстер корабля» відбувалися в наш час, то які три епізоди у творі ви сфотографували б і виклали в Instagram? Які коментарі під ними залишили?9) Чи можна героїв твору То-Ма-Кі, Режисера, Сева, Тайах, Богдана, Професора назвати неоромантичними героями? Наведіть аргументи щодо кожного з названих персонажів.
Якщо це тобы до то ось цитатна характеристика Сави і Михайла
Сава:
Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного30[30] й несупокійного. З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе. Очей сих не наслідив він ані від тата, ані від мами. Коли очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти, погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям.
Але він - то вже інша галузь. Росте й горнеться кудись... та не до доброго й не до нас. Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні,- коби йому спрага не допікала. Йому однаково, яка погода надворі, чи се землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою змішати та бог знає з ким випити!
Тато його не позволяв йому курити, бо сам не курив, а Григорій усе приносив йому пачку з Гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а він хотів курити. В тата пив він горівку лиш 3-4 рази до року - на різдво, на Великдень, на храм і на Новий рік або в м'ясниці,- а тут частували його не раз і не два, а по кілька разів до тижня. А вже найліпша була для нього Рахіра...
Михайло:
І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою.
Такий був Михайло! Просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі.
Сава про нього так казав:"Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього м'яке, як тісто!..".