1 метафора а « Він був сином мужика – і став володарем в царстві слова» 2 епітет б « дзвінка тиша, веселе горе, гарячий сніг»3 літота в « Я дуже сміливий: я не боюся нікого слабого; За правду битися готов я до загину з-за тину» 4 оксиморон г «Ой повіяв вітер буйнесенький»5 анафора ґ « Гомоніла Україна, довго гомоніла» 6 інверсія д « Йде весна запашна Квітами – перлами закосичена»7 антитеза е « Усе міняється, оновлюється, рветься, усе в нові на світі форми переходить» 8 синекдоха є «Хрипкий далекий пароплав Сигарету закурив…» 9 метонімія ж « Ось зажди – почекай – брунька зеленню стане І поманить – покличе, наче помах руки»10 тавтологія з « Пливе човен води повен Та накритий листом. Не хвалися, дівчинонько, Червоним намистом.» 11 парадокс и «Його хата на курячій ніжці стоїть над водою у балці»12 паралелізм і « Не заробив ні копійки»

Українська пісня... Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. 

З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя. 

Ми знаємо так докладно античну історію, історію Римської держави, бо її оспівали славетні поети — Гомер, Овідій, Вергілій. Наша ж історія, як сказала Ліна Костенко у романі "Маруся Чурай", написана "плугом, шаблею, мечем, піснями". Так, і піснями. А нашими Гомерами були народні співці — кобзарі. До нас дійшли імена найталановитіших із них. Це Остап Вересай, Федір Кушнерик, Євген Мовчан... 

У давніх народних піснях відбилась відвага, волелюбність захисників народу, любов до рідної землі. Народна пам'ять зберегла імена деяких авторів давніх народних пісень. Найталановитіші з них — полтавчанка Маруся Чурай, козак Семен Климовський. 

Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких — пісня. Сучасні українці не втратили любові до народної пісні, вона живе в кожному домі. 

У моїй сім'ї люблять і поважають народну пісню. Я чула їх змалку від бабусі, мами. Пісня згуртовує людей, очищає їхні душі, робить життя більш осмисленим, радіснішим і красивим. Наша пісня буде жити вічно. 

Былин об Илье Муромце несколько. Вы не указали, которая вас интересует 
Илья Муромец становится богатырем 
Первый выезд Ильи 
Tpи пoездки Ильи Mypoмцa 
Илья Муромец и Калин-царь 
Илья Муромец и Идолище Поганое 
Илья Муромец и Баба Горынинка 
Бой Ильи Муромца с сыном 
Илья Муромец и Соловей разбойник 
Илья Муромец и Богатырь-захватчик 
Илья Муромец и Святогор 
Исцеление Ильи Муромца 
Илья Муромец выходит на свободу 
 
Приведу примеры из былины Илья Муромец и Соловей Разбойник 
Его добрый конь да богатырский 
С горы на гору стал перескакивать, 
С холмы на холмы стал перамахивать, 
Мелки реченьки, озерка промеж ног пускал. 

Засвистал-то Соловей да по-соловьему, 
Закричал злодей-разбойник по-звериному - 
Так все травушки-муравы уплеталися, 
Да й лазоревы цветочки осыпалися, 
Темны лесушки к земле все приклонилися.