Складіть і запишіть анотацію на улюблену книгу​

«життя — бо ваше вже, а не моє. а тільки я так скажу вам на прощання. не з тієї пляшки наливаєте. п’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. марно п’єте. це, хлопці, не ваші напої. це напої бабські. а воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. ото ваше вино. а жаль — це не ваше занятіє. жаль підточує людину, мов та шашіль. перемагають горді, а не жалісливі! » у цих словах діда платона виражена основна думка твору. у такий спосіб довженко виявив своє бачення ситуації, пропагуючи таку необхідну на той час «науку ненависті». її своєчасність та актуальність стверджує в оповіданні командир петро колодуб, від імені якого ведеться розповідь. для нього, як і для багатьох відступаючих бійців, переправа через десну стала справжнім духовним очищенням. тоді, як сам про те розповідає, його охопив сором і розпач, зникли жаль і туга, натомість «нестерпний вогонь пропік наскрізь». завдяки цьому вогню, що викресав дід платон, тепер він, капітан колодуб, «у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть». найвищої емоційної напруги сповнений в оповіданні епізод незвичайної смерті мужніх дідів. платон і савка гинуть, потопивши посеред десни свій човен, вщерть наповнений фашистами. ця драматична сцена теж працює на основну ідею твору. адже героїчний вчинок дідів — це приклад мужності та відваги для відступаючих бійців, це переконливе підтвердження істинності та щирості їхньої науки. образи дідусів платона і савки у творі символізують невмирущий героїчний дух рідного народу. невипадково для цієї ситуації письменник-романтик обрав саме « крайню» вікову категорію — старість. вона якраз увиразнює кращі народні риси: глибоку мудрість, зневагу до смерті, сміливість, здатність до самопожертви в боротьбі з ворогом.

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Відповідь:

Явою і Павлушею, захоплюють, переносять читача до Васюківки аж у "метро" — до станції "Клуня" — станції "Крива груша", де борсається нещасна свиня Манюня. Без сліз і сміху читати "Тореадори з Васюківки" неможливо!

Здається, що я знайомий з цими хлопцями вже кілька років!

Павлуша і Ява ("насправді його Іваном звати") — "найкращі друзяки і напарники". Гострий на язик дід Салимон каже про них: "Одно... Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні".

Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них "слава... гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня".

Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні "штуки — викаблуки". За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити "пугутькало" в клубі під час лекції на тему "Виховання дітей у сім'ї", влаштувати бій биків з головною "героїнею" коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки...

Пояснення:

Якби вони не були друзями то не робили би цього