Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
«Юлько вдома», «Стефко вдома» 1.Від чого оберігала Юлька мама все дитинство? 2.Про що мріяв Юлько, дивлячись на свою маму? 3.Як допоміг Славко Юлькові, коли той загубив свою шапку в снігу? 4.Ким став Юлько після Славкової навмисної поразки в грі в шахи? 5. За чим відправляв батько Стефка в магазин? 6.Куди вирішила піти Настка навчатися? 7.Чого не матиме Стефко, Якщо Настка не буде жити вдома? 8.Яка вечеря чекала вдомаСтефка? 9.Чого не отримував Стефко від батька? 10.Що робив Стефко під дверима третьої квартири ? 11.Чому Стефко терпів дорікання Настки? 12. До кого найбільше горнулася Настка? 1.Хто має появитися на сцені? 2.Прем’єру якої п’єси має переглянути сьомий «Б»? 3.Яку роль в п’єсі виконує Лілі Теслюк? 4.Що кричали з гальорки після прем’єри? 5.Як було Лілі, коли її обіймали і хвалили? 6.Що хотів подарувати Юлько Лілі після вистави? 7.Кого серед дітей не побачила Лілі? 8.Чому Славко не з’явився на виставу? 9.Чим не цікавляться, на думку Юлька, спортсмени? 10.Яким був театр? 11.Де сидів сьомий «Б» під час вистави? 12.Кого нагадували мармурові амури під ложами? «Скажи, хто твій учень …» 1.На кого хотів бути схожим Славко? 2.Що запропонував тренер Славкові? 3.Яке звання завоював тренер? 4.Якзвали тренера? 5.З чого почався урок з Андрієм Степановичем? 6.Чим, за словами тренера, є шпага? 7.Чим був для Славка перший урок? 8.Що говорили про Беркуту за якихось півроку тренувань? 9.Де відбуватимуться юнацькі змагання? 10.Чого не робить тренер, щоб потішити слабкого суперника? 11.Який обов’язок був у кожного фехтувальника? 12.З чим порівнював тренер шпагу? «Після вистави», «Дискусія за партою» 1.З яким рахунком Славко виграв вирішальний бій? 2.Хто з спортсменів поїде на змагання до Харкова? 3.На що весь час позирав Славко? 4.Як називають брезентовий футляр, у який складають все спортивне знаряддя та шпагу? 5.О котрій годині Славко був у центрі? 6.Де Славко побачив Лілі? 7.У що вірив сьомий «Б»? 8.Яке розчарування чекало на клас? 9.Яке місце зайняли шпажисти? 10.Яке місце завоював Славко в особистих змаганнях? 11. Через що програв Славко слабшим суперникам? 12.Як виступив Славко в командних змаганнях? «Битись із беззбройним», «Лілі не хоче вдавати» 1.Хто прийшов на тренування Славка? 2.Що відчув Славко на тренуванні, коли за ним гали однокласники? 3.Що трапилося після тренування? 4.Що трапилося під час фехтування? 5.Що здивувало тренера після поранення Славком Юлька? 6.Що сказав Батько Юлька про Славка? 7.Кого звинуватила Лілі в тому, що сталося між Славком та Юльком? 8.Якого покарання хотів батько Юлька для Славка? 9.Чи підтримав Юлько рішення батька піти до школи і все розповісти? 10. Які проблеми зі здоров’ям були в Юлька? 11. Чим виявилася рана Юлька? 12.Що усвідомлював Юлько, заперечуючи батькові «Два по два – чотири» , «Тоді була п’ятниця» 1.Що зробив Славко, щоб довести мамі, що він не боягуз? 2.Чому, на думку Юлька, Славко до нього чіпляється? 3.Чому сьомий «Б» збунтувався? 4.Про що думав Славко, пішовши з останнього уроку? 5.З ким зустрівся Славко тієї п’ятниці? 6.Ким для Славка був тренер? 7.Чому в спорті немає місця, за словами тренера? 8.Якими руками не можна втримати шпагу? 9.Що приховав Славко від батьків? 10.Про що попередив тренер Славка? 11.Про що розповів Славко тренеру? 12.Про що здогадався тренер? «Напередодні» 1.Чим мотивує Варвара Трохимівна, що Славко - хуліган? 2.Чому Славко не виправдовується, на думку класного керівника? 3.Якими здалися аргументи Антона Дмитровича Варварі Трохимівні? 4.Якими вважав Антон Дмитрович дії вчительського колективу? 5.Що найбільше лякало Антона Дмитровича в дітях? 6.Хто захищав Славка в дитячій кімнаті міліції? 7.Чому, на думку Лілі, Славко не виправдовується? 8.Що пообіцяла співробітниця дитячої кімнати міліції Лілі? 9.Як вплинула на немолоду жінку новина про шкільний суд? 10.Яке враження, за словами немолодої жінки, справив на неї Славко? 11.Що найбільше обурювало однокласників? 12.Яким було найбільше бажання сьомого «Б»? «Також о другій годині дня», «Суд» 1.За що себе картав Славко? 2. Чому тато заборонив іти на шкільний суд? 3.Чому Славко вирішив все-таки йти до школи? 4.Хто найбільше підтримував на суді Славка? 5.Хто виступив на захист Славка? 6.Хто запізнився на суд? 7.Як захистила жінка Славка? 8.Як зреагував на повідомлення жінки клас Славка? 9.Що радили однокласники Славкові? 10.Чого вимагали судді від Славка? 11.Кого з рідних запропонував послухати головуючий? 12.Хто з однокласників не зрадів виправданню Славка? «Як усе було насправді», «Кінець щасливий, немов у казці» 1.Хто завітав до Стефка? 2.З яким проханням звернувся Юлько до Стефка? 3.Чию адресу дав Стефко Юлькові? 4.Чому Стефко вважав Юлька хитрим? 5.Чому Стефко вирішив піти за хлібом? 6.Кого з трьох хлопців затримали в дитячій кімнаті міліції? 7.Хто підказав дітям піти в міліцію? 8.Що зрозуміла Лілі з розмови з Юльком? 9.Чому Юлько так довго зав’язував шнурки? 10.Чому Юлько тримався подалі Лопуха та його приятеля? 11.Що вирішив зробити Лопух перед «справою»? 12.Чого злякався Юлько?
Кожен поет чи письменник вкладає у свій твір часточку власної душі, висловлює власні почуття і переживання, своє бачення світу. Відома українська поетеса Леся Українка вже з дитячих років дуже тонко відчувала добро і зло, правду і кривду. Хоча її власне дитинство можна було б назвати порою безхмарного щастя, якби не важка хвороба. Вона виростала в родині, де дітей оточили любов'ю і повагою з ранніх літ. їх любили, ставилися до них турботливо, розуміли їх потреби.
У Лесі було двоє братів — Михайло і Микола та три сестри — Ольга, Оксана, Ізидора. Всі діти жили дружно. Батько — юрист П. А. Косач та мати — письменниця Олена Пчілка самі навчали синів і дочок, бо вважали, що тодішня система освіти завдавала дітям більше шкоди, ніж давала користі. В сім'ї любили читати, перекладали літературні твори з інших мов, записували народні пісні та звичаї.
Тому перші ігри Лесі та її братів і сестер також були схожими на літературні твори. Вони часто гралися в Жанну Д'Арк — відважну дівчину, яка стала на чолі французького війська і визволила свою країну від ворога, у Робінзона, який після морської катастрофи влаштував життя на безлюдному острові. Найчастіше ці ігри відбувалися у старому Луцькому замку, адже родина тоді жила на Волині.
Та це зовсім не означає, що дівчинка була відірвана від реального життя. Батьки не боронили своїм дітям спілкуватися з їх однолітками із простих родин. Лесю вражала бідність селян, сільських дітей, з якими дружила. Вони найчастіше були неписьменні. Маленька дівчинка допомагала, як могла: вчила їх грамоти.
З самого дитинства Леся виявляла наполегливість і мужність. Вона могла крадькома піти до нічного лісу, щоб відчути його чари. їй забажалося проникнути в таємниці Луцького замку, тому почала збирати перекази про нього.
Леся була дуже терплячою. Ніколи не зізнавалася, коли їй щось боліло. Ці свої дитячі почуття поетеса висловила у вірші «Як дитиною, бувало...». Вірш зовсім невеличкий, всього кілька рядків, але в нашій уяві постає образ мужньої маленької дівчинки, яка не хнюпиться, не плаче, а навіть сміється, коли їй боляче.
Власний біль Леся вміла тамувати. Зате чужий біль викликав у неї жаль і співчуття. Навіть тоді, коли чиїсь біди малювала уява чи навіювали літературні твори. Не на гордих переможців дивилася вона на малюнках до середньовічних балад» а на тих, хто прибитий до землі списом, готовий був умерти, але не здаватися.
Одна за одною постають такі картини, коли читаємо поезію «Мрії». Ось бранка сміливо відповідає поневолювачу: «Ти мене убити можеш, але жити не примусиш». Бранець-лицар, знемагаючи від рани, гукає:Хто живий у сьому замку?
Хто тут має серце в грудях?Другом будь, зійди на вежу,Подивись на бойовисько.Подивись на бойовисько,Хто кого перемагає?Ці мрії оживають і в уяві Лесі. І їй вже здається, що це вона сама знаходиться у полоні, закута в кайдани невидимою рукою. Але ж у неї в руках ще є зброя, вона може воювати. Лише поворушити рукою не дають кайдани. Лесі хочеться гукати так само, як відважному лицареві з її дитячих мрій:
Хто живий? Зійди на вежу,Подивися наоколо!Вона готова, наче той лицар, пролити кров за чесний стяг. Сміливі та відважні слова знаходила для своїх віршів Леся Українка.З самого дитинства поетесу називали ніжно і ласкаво — Лесею. Повне її ім'я Лариса Петрівна Косач. Мовознавці стверджують, що ім'я Лариса походить з давньогрецької мови. Одні вважають його походження від слова, що означає «приємна», інші — від слова «чайка».
У житті Леся Українка була, справді, лагідною і доброю, уважною до людей. Але в поезіях відкривалася інша Леся — смілива і відважна, як чайка, що не боїться розсікати слабкими крильми грозові хмари.