1. Підготовка змалку до козацької служби:а) сімейні традиції;
б) фізичне загартування;
в) оволодіння військовими навиками;
г) уміння пристосовуватися до життя в польових умовах.2. Сміливість, мужність, хоробрість та відвага козаків у бою, їхня кмітливість та винахідливість.3. Товариська взаємодо здатність до самопожертви.4. Любов до пісні, почуття гумору.5. Деяка жорстокість, грубість козаків.6. Вірність своєму обов’язку — захисту рідної землі від ворогів.7. Повага до старших.8. Любов до вітчизни, до свого народу.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1Дата і місце народження письменниці2, Який вуз закінчила?3, У якому році була надрукована повість" Шпага..."?4, Коли і де відбуваються події?5, Хто головні герої твору?6, У якому класі навчалися діти?7, Що заборонене купили діти?8, Хто назвався в міліції чужим прізвищем?9, У скільки років захворів Славко?10, Як він себе вилікував?11, Якого птаха Славко?12, Яким видом спорту серйозно займався Славко?твір Шпага Слава Беркути
Зовнішній портрет свого героя поетеса зображує так:
На обличчі у поета
Не цвіла урода гожа,
Хоч не був він теж поганий, –
От собі – людина Божа!..
Його звичайною зовнішністю, та ще й Фізичним нездужанням, поетеса підкреслює, що краса людини не в зовнішніх ознаках, а в її духовних якостях. Леся Українка оспівує талант свого героя: його поезія була “і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною”. За цю незвичайну здібність – творити вірші, у яких можна знайти і розвагу, і пораду, співця дуже любили люди, особливо молодь.
Він славив красу природи, красу вільної людської думки. На крилах мрій поет часто линув “ в таємні світи надхмарні”, але крім цього приглядався до людського лиха і намагався зброєю сміху знищувати його. Далі тематика пісень митця розширюється : ось він створює сатиричні вірші, що висміюють вади людського характеру – боягузтво, пиху, хвастощі. Так, запалені його піснею, люди йдуть на штурм неприступних мурів ворожого міста і здобувають його. Та коли наростав конфлікт між трудящими і графом-деспотом, поет створив найкращі свої пісні. Це була їдка сатира, сповнена народного гніву, ненависті до гнобителів, пройнята закликом до революційної розправи з народними кривдниками:
…Чи блакитна кров проллється,
Як пробити пану груди?
Тепер для поета краса невіддільна від служіння трудящим у боротьбі за волю. В ім’я захисту цієї краси він і смерть прийме. В цей час поет постає як народний митець, лицар духу, захисник трудящих, що викриває жорстоких гнобителів народу. Це горда, безкорислива, саможертовна людина. На пропозицію графа продати свій хист за “гарну хату”, за золото, поет відповідає так:
“Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті…”
Отже, служіння літературі, поневоленому народові Леся Українка розуміла як участь у революційній боротьбі. На той час вона своїм життям, своєю невтомною працею показала, яким повинен бути народний митець. Тому в образі героя “Давньої казки” ми пізнаємо риси характеру самої Лесі Українки. Його шлях до народного поета – це шлях самої письменниці. Він (як і Леся Українка) зрозумів, що в суспільстві боротьба йде протягом віків, ще з того часу, як існують бідні й багаті. І лише тоді, коли ця боротьба скінчиться, “то скінчиться давня казка”…
На мою думку, людина, яка має талант та добре серце, може покращити життя всього народу.