1. Який художній засіб використовувала Л.Пономаренко висловлюючись: " Дівчатка дивилися на нас , мов жива, і запитували: А) Египет ; Б) метафору ; В) порівняння . 2.Як реагували самотні жінки, коли роздивлялися вироби Фрідріха із цегли? А) Подовгу стояли і навіть сплакували; Б) Посміхалися і плескали в долоні; В) Придивлялися до них з призирством;

1. Який художній засіб використала Л. Пономаренко, висловлюючись: «...Дівчатка дивилися на нас, мов живі, і запитували...»?

а) Епітет; б) метафору; в) порівняння.

2. Як реагували самотні жінки, коли роздивлялися вироби Фрідріха із цегли?

А) Подовгу стояли і навіть сплакували; Б) Посміхалися і плескали в долоні; В) Придивлялися до них з презирством

"Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху, так що самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували"

1.Козацький рід судаків:
а)дід Андрій,син Степан, жінка Палажка та діти -Петро,Павло і Ганнуся
б)привчання Павлуся до лицірського ремесла
в)любов Павлуся і Ганнусі
г)напад татарів
2.Втеча Павлуся від татарів:
а)козак знаходить Павла
б)зустріч братів
в)прозповів про сім*ю
3.План нападу на татарів
4.Битва козаків з татарами:
а)побачив все що розказував дідусь
б)розгром татар козаками
5.Батко з синами:
а)Павлусь зник
6.Продаж в полон:
а)високий чоловік
б)дорога до татарів
7.Важка доля:
а)слухняний Павлусь
б)втеча
в)раптове повернення
г)покарання
г)Павлусь врятований від покарання
8.Щасливий Павлусь:
а)Девлет-гірей
б)гарна одежа
в)зустріч з сетсрою
9.Радісна новина:
а)Павлусь вільний
б)добре серце Павлуся

Протягом свого історичного розвитку український народ переживав безліч трагічних і драматичних періодів. Та, незважаючи на це, він ніколи не впадав у відчай, «не плакав», а перемагав, знаходив у собі внутрішні сили виживати й творити добро. Мені здається, що неабияку роль у цьому відіграло, передусім, надзвичайне вміння українців жартувати, сміятися. Тому, на мою думку, саме веселу вдачу варто вважати однією з головних рис українського національного характеру, яка допомагала й допомагає йому не впадати в гріх розпуки й сліз (а буття нашого народу ой як часто давало приводи для цього!). Істинно девізом нашого народу могли б стати слова: «Треба сміятися, щоб не плакати!»