Охарактеризуйте образи двох жінок із вірша: у нашім раї на землі Т.Шевченко ​

Объяснение:

Події роману відбуваються приблизно в середині XVIII століття Джим Хокінса живе зі своїми батьками в невеликому містечку. Батько Джима має трактир «Адмірал Бенбоу» на березі моря.

Одного разу в трактирі селиться новий постоялець – колишній моряк Біллі Бонс. Через деякий час, до нього починають приходити дивні гості. Першим є моряк по кличці Чорний Пес, старий знайомий Біллі. Вони сваряться, Бонс ранить Чорного Пса, але той рятується втечею. Потім Біллі відвідує страшний сліпий жебрак П’ю, який передає йому чорну мітку – грізне піратське попередження ватажкам, які порушують інтереси команди. Біллі, отримавши мітку, вирішує поспішно покинути насиджене місце, але раптово помирає від апоплексичного удару. Джим і його мати, яким Біллі заборгував гроші за постій, обшукують мертвого моряка і його речі. На дні його скрині вони виявляють гроші і пакет паперів. З цих паперів стає ясно, що Бонс був помічником капітана на кораблі знаменитого пірата Флінта і володів картою острова, де Флінт закопав свої скарби.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/stivenson-ostriv-skarbiv-skorocheno

Природа відігравала особливу роль у житті і творчості Лесі Українки. Весна, літо, осінь, зима — це не просто пори року, що змінюють одна одну. Весна для хворої на туберкульоз кісток Лесі була передвісником тепла, надією на одужання. У багатьох її творах звучить мотив весни, її цілющого впливу на всіх і на все. 

Літо —, це сонце, тепло, ласкавий вітерець. Улітку Леся почувала полегшення, хвороба неначе відступала, а настрій був бадьорий; 

Осінь і зима приносили з собою дощі, холоднечу, слабування і нові поразки у боротьбі з туберкульозом. Але негода ніяк не впливала на творчу активність поетеси. Якось вона у листі написала: "Часто у поетів настрій поетичний залежить від погоди — одні найбільше пишуть навесні, в чудову погоду, другі можуть писати тільки під час осінніх дощів, у мене ж сей настрій залежить най більш від того, яка погода в душі, і я пишу найбільше в ті дні, коли на серці негода, тоді чогось швидше робота йде". 

Але ніяка негода не впливала на прояв любові поетеси до рідного краю. З ніжністю писала Леся Українка про ліси і озера Волині, синій Дніпро, південні степи України, чудові Карпати і мінливу красу Чорного моря.