Ускладнює проблеми, порушені у повісті, аспект почуттів героїв твору. У цьому плані показово виступає доля головної героїні твору Катерини. Ця дівчина, втративши волю після весілля з кріпосним хлопцем Назаром, після смерті дитини не бачить шляху до мирного співіснування з панною, через що поступово втрачає розум, а потім і гине.
Досить показовим є те, що кожен з героїв повісті М. Вовчка «Інститутка» сповідує особистий шлях подолання тогочасних проблем і звільнення з панства. Наприклад, старенька бабуся, яка просто не уявляє свого життя поза панським двором, упокорилася своїй долі і давно не прагне його залишити. Назар, чоловік Катерини, вирішує втекти від пана, щоб раз і назавжди позбутися свавільного ставлення своїх господарів, яке усе його життя нависає над головою домокловим мечем, адже після смерті коханої дружини і дитини його вже нічого не тримає. А кухар, який був найнятий у місті,сповідує надмірну прислужливість і покірність, яка дозволяє йому удовольняти потреби пані і при цьому абсолютно нічого не робити.
Прокопу вдається випадково звільнитися і звільнити при цьому Устину. Під впливом гніву та істерики пані на мить втрачає свою пильність і хазяйновитість, намагаючись якомога швидше позбутися захисника бабусі, яка в очах панства стає розкрадачкою майна. Адже вона наділила дітей яблуками з панського саду. «Добра» пані погоджується на пропозицію віддати Прокопа у «москальство», причому негайно. За це вона ще довго буде лаяти лікаря, бо позбулася двох найкращих робітників. Москальство Прокопа практично звільнило Устину, яка сім років чекала свого чоловіка з литовського кордону. Тому таке рішення не розв’язує, не показує шляхи вирішення проблем покріпачення.
Дякувати Богу, кріпацтво давно відійшло у минуле, але живим свідченням поневірянь українського народу нам залишилися твори видатних українських письменників, зокрема твори М. Вовчка. Завдяки їм і сьогодні майже живими перед нами постають картини з життя українського селянства часів покріпачення. Прагнення до особистої свободи закладене в нас, нащадках українських кріпаків, не генетичному рівні. Тому, щоб не було повторення історії, нам дуже важливо отримати особисті свободи і права, які стануть ствердженням незалежності і свободи нашої держави.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
До кожної цитати написати рису характеру. Наприклад: характеристика образу Роланда: 1) У тебе вдача запрудка й загорда - гордий. 2.. “Пісня про Роланда” цитатна характеристика Роланда «У тебе вдача запрудка й загорда». (Олівер) «Погроз я не боюсь… Я виручу, щоб лиш король дозволив!» (Роланд) «Коли Роланд узнав, що буде бій, Він відважніший став від лева й тигра». «За свого пана і найбільше лихо Перетерпіти треба — холод, спеку, А хоч би й кров пролити, трупом впасти». «Скрізь, де не глянь, лютує сильний бій, Ба, й граф Роланд не криється за других; Вдаряє списом, поки служить спис…» «Страшний, завзятий бій лютує далі. Роланд і Олівер хоробро б’ються». «А тут нас жде важкий і довгий бій, Такої сили ще ніхто не бачив». «Узяв Роланд рукою Оліфанта, Приклав його до уст і як заграв, Відбивсь об гори голос, залунав, На тридцять миль навкруг пішов луною». «Заграв Роланд так болісно й могутньо, Так жалісно заграв на Оліфанті, Що з уст його пішла червона кров, А в голові виски аж затріщали. А так далеко голос залунав, Що серед гір почув його король». «Вернувсь на поле бою граф Роланд, Вернувсь, як рицар, Дюрандалем вдарив, … Найхоробріших двадцять п’ять упало». «Такої вдачі рицареві й треба, Коли у зброї осідлав коня. У боротьбі будь він твердий, завзятий». «По-молодецьки б’ється граф Роланд! Піт облива його гаряче тіло, А в голові важкий, пекучий біль: Виски в ній трісли, ще коли сурмив». «Помер Роланд, — Бог душу в рай прийняв».
Жаль я не понимаю по украински :(
Объяснение: