«Момент» - світла і водночас печальна імпресіоністична новела Володимира Винниченка, у якій Шехерезада на мить зустрівся із чарівною панною. Ця мить у його житті – дивовижна і прекрасна, сповнена щастя, а згодом – муки.
Панна Муся – дівчина, з якою познайомився Шехерезада на державному кордоні. Це справжня міська панна, гарно взута і одягнена. Особливо вразили оповідача її очі: «Очі горіли напруженням і були великі, прекрасні». Дівчина мала галантну поведінку, була навчена манерам. У образі Мусі втілюється ідея жіночності, особливої краси, таємничої незбагенності.
Провівши разом лише мить, закохані більше ніколи не зустрілись, бо дівчина вважла, що для щастя необхідна лише мить, а все, що станеться потім – буденність. Саме тому Муся не схотіла подальших стосунків і залишила за собою лише приємний та світлий спогад, сповнений таємничості і загадковості.
Подробнее - на -
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Чи не занадто жорстоку картину малює Т. Шевченко в кінці вірша „У нашім раї на землі...” („Щоб собак дражнила (...), / Поки не загинеш/Межи псами...”)? Аргументуйте свою думку.
Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків.
А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері. А тепер вони є, але майже ніхто не хоче їх читати.
Я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою.