Русалонька із 7-ВБуду благодатна ☺️

Брехня — це перший симптом хвороби відносин. Зазвичай, ми відчуваємо вкрай неприємні почуття, коли стикаємося з брехнею у своєму житті. Що робити? Як подолати ці неприємні переживання? Ну а головне, як зберегти відносини з людиною, яка вам брехав? Чи потрібно їх зберегти і навіщо? Ці питання потребують відповіді, але його пошуки ускладнюються нашими почуттями та емоціями. Давайте поміркуємо над причинами брехні разом. Отже:Чому люди брешуть?Причини брехні часто криються в особистісних особливостях людини і в тій ситуації, в якій він опинився. Часто, ми забуваємо про те, що людина могла спробувати захистити нас від чогось, сильно нас турбуйтеся. Тобто застосував «брехня в порятунок». Важко переоцінити частоту появи таких ситуацій.Але й зі зворотним ситуацією ми можемо зіткнутися не рідше. Люди брешуть нахабно і не червоніючи. У чому причина? Чому? Справа в тому, що людині є, що від вас приховати. І на жаль, дуже рідко, то що хочеться приховати — це брехня в порятунок. Потреба брехати, тобто передати неправдоподібну інформацію, виникає або через страх перед наслідками або заради досягнення своїх корисливих цілей.

У центрі п’єси — образ простої селянської дівчини — Наталки. В минулому батько Наталки був досить заможним. Незважаючи на це, дівчина покохала бідного парубка Петра, батькового наймита. Ста­рий Терпило не погодився віддати Наталку за нерівню, і Петро пішов бурлакувати, аби заробити грошей. Чотири роки вірно чекає його кохана дівчина. З того часу багато чого змінилося. Старий Терпило помер, сім’ю обсіли злидні, і Наталці доводиться своєю працею утри­мувати себе і стару матір. До розумної, вродливої, працьовитої дів­чини шлють сватів «весьма пристойні женихи»: тахтаулівський дяк, підканцелярист Скоробреха, возний Тетерваковський. Здавалося б, шлюб із заможною людиною врятує Наталку і матір від злиднів, але дівчина не мислить собі життя з нелюбом. Вона з почуттям власної гідності відкидає залицяння возного. Розуміючи, що у багатого жінка з «мужичок» «буде гірше наймички — буде кріпачкою», Наталка мудро відповідає возному: «Знайся кінь з конем, а віл з волом».

Наталка—любляча дочка. Вона щиро поважає свою матір, горе і сльози матері глибоко вражають її. Дівчина мусить скоритися мате­риним умовлянням — вийти за першого ж жениха. Щоправда, дівчина сподівається, що скоро таких не буде. «Женихи, яким я одказала, в дру­гий раз не прив’яжуться. Возному так відрізала, що мусить одчепитися, більш, здається, нема на приміті».