ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ ЗА П’ЄСОЮ БЕРНАРДА ШОУ «ПІГМАЛІОН» (9 клас)1. Продовжить фразу: «Воістину щасливий той, кому улюблена справа...» 2. Для чого приїхав Пікеринг до Лондона? (зустрітися з Хігінсом)3. Хто завітав до Хігінса наступного ранку після його знайомства з Пікерингом? 4. Чому Хігінс погодився навчити правильно говорити Елізу Дулітл? 5. Скільки фунтів у Хігінса батько Елізи? 6. Хто вмовив Елізу залишитись в домі Хігінса? 7. Чому Еліза пішла з дому? 8. Для чого Еліза хотіла навчитися правильно та красиво говорити? 9. Чому Хігінс мог визначити, хто з якої частини світу приїхав? 10. Скільки часу треба було Хігінсу, щоб виконати прохання Елізи? 11. Скільки Еліза готова була сплатити за уроки Хігінса? 12. Чому Хігінс спочатку не хотів навіть слухати Елізу, коли вона прийшла до нього

Характеристика Славка Беркути .

Славко Беркути хотів увійти до збірної і не порушувати присяги. У вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. Він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. Це заняття зміцнило його і частково загартувало характер.

Його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. Саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». Він так готував хлопця до складності життєвих обставин

Вік:

,Учень 7–8 класу ,

Місце проживання:

Місто Львів ,Стосунки з батьками :

Добрі, довірливі, співчутливі,

Ставлення до друзів:

Товариський .

Улюблене заняття:

Фехтування, спелеологія

Стосунки з природою:

Захоплений природою, бачить в усьому таємниці, любить їх відкривати, цікавиться печерами

Вчинки:

Знаходить собі заняття, багато займається самореалізацією, страждає через «недовіру» однокласників

Риси характеру:

Добрий товариш, знавець природи, борець за правду, готовність долати труднощі

Ставлення автора:

Захоплення від вміння самореалізовуватися.

Маруся Чурай народилася в 1625 році в родині козацького сотника Гордія. Після смерті батька вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві, на той момент дівчині було приблизно 13 років. В молодості у дівчини було багато шанувальників, до яких належав і молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, синові хорунжого Полтавського полку, з яким була таємно заручена. Коли в 1649 році почалася Хмельниччина, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала його приблизно 4 роки. Проте, повернувшись до Полтави, Гриць уже не звертав уваги на Марусю, так як полюбив іншу – Галю із заможної полтавської родини. Ображена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для спокути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла в 28 років, не перенісши смерті коханого.

Объяснение: