9. Установіть відповідність між відокремленими членами і прикладами речень, в яких вони вжиті ( 1. Відокремлене означення 2. Відокремлена прикладка 3. Відокремлений додаток 4. Відокремлена обставина А. Дід Платон продовжував розмову, образливу і гірку для нас. Б. Іван Дробот, молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем, хвилювався. В. По ходу дії Попелюшці необхідно співати, а Лілі, на жаль, уміла все на світі, крім цього. Г. Поклавши на похідний столик люльку, Петро Колодуб трохи почекав, поки стало зовсім тихо. Д. Гості захоплено роздивлялися застелений майстерно вишитою скатертиною стіл 10. Установіть відповідність між умовами відокремлення означень і прикладами речень ( ). 1. Поширені означення, виражені дієприкметниковим чи прикметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова. 2. Поширені й непоширені означення, що відносяться до особового займенника. 3. Означення, відокремлені від означуваного слова іншими членами речення. 4. Два або більше означень, що стоять після означуваного слова, перед яким є ще одне означення. А. У дерев’яній клітці стояв скелет, прикритий темно-сірою шкірою. Б. Напоєний запахом землі, старого листя, грибів та ожини, ти ростеш, підносишся над лісом і бачиш світ далеко-далеко поза городами. В. Стефко Вус, приміром, сидить удома, голодний, самотній і сердитий. Г. Славкові уявився справжній мамонт , сумний і замислений. Д. Анітрохи не здивована несподіваним дарунком, донька Надії Григорівни спокійно взяла сороку, за хлопців зайти до кімнати. 11. Установіть відповідність між реченням та його характеристикою ( ). 1. Хлопчик не поспішив далі за всіма до орлів і сов , напханих тирсою, і до метеоритів , знайдених наприкінці минулого століття. 2. Іван Дробот, молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем, хвилювався 3. Листя під кленом було схоже на щедро посипану цукровим печивом гору. 4. Українська письменниця Ніна Бічуя плідно працює і в галузі художнього перекладу. А з відокремленим означенням. Б з відокремленою прикладкою. В з невідокремленим означенням. Г з невідокремленою прикладкою

Непоседливый, мастер на разные выдумки, Федя был отъявленным разбойником и оборванец: то стекло разобьет из рогатки, то синяка набьет своему другу, то змея отберет у ребят. Первый по силе на всю улицу. Но, несмотря на все это, в Федька было очень много друзей: и Григорий, и Степка, и Спирко. Ребята его очень любили и уважали. Наверное, потому, что он был честным и порядочным. Все знали, что маленький оборванец никогда не врал, даже тогда, когда парня били по его шалости. Он всегда говорил только правду, хотя, если бы захотел, мог бы всегда оправдаться. К тому же Федя был настоящим другом, и ребята знали об этом.

драма від фрідріха шиллера «вільгельм телль» дійсно залишається актуальною в наші дні. я вважаю, що це трохи несподівано з теоретичної точки зору і навіть дивно. втім, для розуміння причин актуальності цієї драми необхідно проаналізувати її зміст.

у драмі зображені досить давні події, які розгорталися на території швейцарії. вільгельм телль – звичайна робоча людина, він не цікавиться нюансами державного іння та бажає лише займатися власною справою. але події таким чином, що вільгельм телль спільно з такими ж людьми, як він, змушений організовуватися для захисту своїх прав та інтересів. під час їх спроб залагодити конфлікт мирним шляхом представники влади ведуть себе принизливо по відношенню до них і показують не що інше як відверте презирство. що залишається народу, коли з ним так чинять? залишається лише бунт. це і відбулося. народ збунтувався проти владного намісника, а він у свою чергу пошкодував про свої вчинки.

незважаючи на старовину часів, зображених у драмі, цілком можна називати її актуальною і сьогодні. вся справа в тому, що часи змінюються, а людина залишається практично такою ж. сьогодні представники влади також ведуть себе більш ніж самовпевнено, в той час як вони всього лише обрані людьми та не володіють владою внаслідок своєї переваги. якщо поглянути на представників влади деяких країн сьогодні, можна з упевненістю сказати, що, незважаючи на зміну форму правління з монархії на республіку, вони продовжують вважати свою владу привілеєм. при цьому вони далеко не прагнуть здійснювати владу якісно і з користю для людей. люди це чудово бачать, але, тим не менш, досить довго терплять. вони терплять, намагаються донести до влади свої ввічливі вимоги мирним і ненасильницьким шляхом, але що їм залишається робити, якщо вона свій народ не чує? залишається тільки бунтувати. і ми нерідко бачимо, як це відбувається і в сучасних державах. представники влади, сьогодні це обрані люди, повинні розуміти, чиї інтереси вони зобов’язані представляти і яка в них функція. керувати країною – це точно така ж робота, як двірник, тесля або вихователь дитячого саду. цю роботу потрібно виконувати якісно і не починати вважати себе божественним намісником.

драма фрідріха шиллера «вільгельм телль» залишається актуальною і сьогодні. вона актуальна як для звичайних людей, так і для представників влади, які не повинні забувати свою основну функцію.