Любов — це, мабуть, найважливіша цінність в житті кожної людини. Будь-хто з нас мріє бути по-справжньому коханим і єдиним, неповторним.
Любов буває дуже різною: до Батьківщини, батьків до дітей і навпаки дітей до батьків, буває кохання між чоловіком і жінкою, любов між друзями, а також любов до Бога.
Насправді це дуже складне і найбільш незрозуміле почуття, яке тільки може мати людина. Воно часом буває помилковим, дозволяючи нам бачити в людині те, чого в неї насправді немає. Але така любов часто-густо допомагає нам ставати кращими, розвиватися і вдосконалюватися. Часом вона змушує нас бути щасливими лише тому, що наша кохана людина щаслива і знаходиться поруч з нами.
У просте слово «любов» кожен вкладає свій зміст. Один створює в ім’я високого почуття безсмертні шедеври мистецтва, інший іде на злочин. Хтось здуває пилинки один з одного, а хтось живе в упевненості, що б’є значить любить. У когось від любові очі сяють внутрішнім світлом, а хтось готовий від туги розлучитися з життям. Але на питання, що ж таке любов: кара чи нагорода, ще ніхто не сказав, що любові немає взагалі, або на цю тему йому навіть говорити не хочеться.
Я вважаю, що любов — це нагорода. Вона, мені здається, не може бути покаранням, якщо вона від Бога. Але взагалі буває любов і від лукавого: от дивишся на людину і не бачиш, яка вона є, мучишся з цим почуттям. Якщо ми говоримо про любов між чоловіком і жінкою, однозначно не скажеш. Це життя, тому є в коханні і плюси, і мінуси, і радощі, і труднощі. Але, якщо любиш, через труднощі пройти легше. Любов — це дуже складно, і чим довше живеш та більше розумієш, тим все складніше. Легко і просто все тільки у дурників.
Я більше схиляюся до того, що любов — це все-таки нагорода. Вона робить нас духовно багатшими, дає опору в житті. З коханою людиною можна розділити все, що нас радує і тривожить, вона завжди підтримає у важку хвилину. Але таке щастя дається в житті не кожному. Так що це точно не покарання.
Отже, коли улюблена людина поруч любов можна вважати нагородою, якщо її немає — покаранням. Загалом я на цю тему особливо не замислювався, але якщо обирати одну з двох відповідей, я б сказав, що любов — це нагорода.
1) з позитивними емоціями; Матір (мама, ненька): … Слово мамо. Великеє, Найкращеє слово!; Тяжко матір покидати / У безверхій хаті. Батько і син: Утни, батьку, орле сизий! Сини мої! орли мої!. Встануть сердеги працювати, / Корови підуть по діброві, / Дівчата вийдуть воду брать, / І сонце гляне, — рай та й годі; А тим часом / Виросла могила, А над нею орел чорний / Сторожем літає, / І про неї добрим людям / Кобзарі співають, / Все співають, як діялось, / Сліпі небораки, — / Бо дотепні…; Попідтинню сіромаха / І днює й ночує; / Нема йому в світі хати…; Ярема гнувся, бо не знав, / Не знав, сіромаха, що виросли крила, / Що неба достане, коли полетить, / Не знав, нагинався….
Великомучениця ( крім християнської традиції, є ще й авторське шанобливе ставлення до жінки, жінки-матері): А ти, Великомученице? / Села минаєш, плачучи вночі.
Вдова А ти, моя Україно, / Безталанна вдово; Плач, Украйно! / Бездітна вдовице!; А ти гріх мій спокутуєш / В людях сиротою, Безбатченком!..”; Ледащо (ледащиця), цокотухи, пройдисвіт … Люде серця не побачать, /А скажуть — ледащо!; А моя десь, ледащиця, / За морем блукає; Бодай же вас, цокотухи,та злидні побили..; І горе, і море, де перше витав, де ватагу пройдисвіта / Водив за собою.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Звертаючись до рідного краю, переконує його у своїй відданості та ненависті до його ворогів ліричний герой твору А «Пісня про рушник» Б «Сучасникам» В «Пломінний день» Г «Господь багатий нас благословив»
А «Пісня про рушник»
Объяснение: