Складіть паспорт Клима Джури за зразком. 1. Ім’я 2. Вік, соціальний стан, походження 3. Портрет, особливі прикмети 4. Місце проживання б життя 6. Родина 7. Оточення (друзі, вороги) 8. Життєвий девіз 9. Мета життя 10. Захоплення, уподобання 11. Риси характеру

1.Клим Миколайович Джура
2.Школяр,боягуз,
3.Боязливий , потім сміливий, мужній, совісний, винахідливий, кмітливий, любить своїх близьких і всіх людей. вчинкиСпочатку боїться, потім переборює поступово свій страх, радий до здатний на сміливі вчинки заради порятунку близьких і всієї Землі; виявляє кмітливість
4. У звичайному місті, у звичайному будинку
5.Грае на скрипцi
6. Батьки — археологи, часто бувають у далеких відрядженнях; бабуся — скромна прибиральниця в банку, насправді ж — відомий учений-винахідник, рятівник,бабуся
7.Сашко-кактус
8.Бiйся, але роби
9.Врятувати планету
10.Гра на скрипцi
11.

1 Господь багатий нас благословив Дарами, що нiкому не одняти: Любов i творчiсть; туга i порив, Одвага i вогонь самопосвяти.

2 І — Все в житті залежить від нас самих. ( Тільки доклавши власних зусиль, людина може побудувати щасливе майбутнє, бо часто вона не усвідомлює, наскільки багатим є її внутрішній світ, скільки фізичної сили приховує сила людського духу). II —Справжнє, наповнене боротьбою життяне для слабких.( Це не означає — крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обовязок). III — Сумління -вічне мірило вчинків. (Автор називає сумління «невблаганним», адже ми можемо переконати оточуючих, що примусило нас порушити моральні принципи життя, але ми ніколи не зможемо переконати в цьому сумління, не зможемо примусити його замовкнути). IV — Хвилини вибору і сумнівів. (Слід пам’ятати, що наші дії не можуть керуватись вседозволеністю, ми не можемо діяти за принципом «Ціль виправдовує засоби». Автор у наказовій формі переконує, що майже все в житті залежить від нас самих Це не собі поезія. Ні! В ній істина, яка допомагає повірити в себе. А віра у себе — то дуже важлива річ!).

3  Означает,что дружба это и есть сила,т.к дружба всегда делает людей сильнее.

4 У вірші “Радість” ми бачимо ліричну героїню, яка несе радість у серці, причини її пояснити не може, до неї “радість тулиться”, і ця радість передається поетичним порівнянням “як безжурний вітрогон хлопчина”. Радість спинити не можна, бо “Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли”. Ця безжурна радість переповнює вщерть: “Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю попід мурами…” Весь вірш пройнятий життєрадісною настроєністю, передає ніжний ліризм і оптимізм ліричної героїні.

1 -А

2-Б

3-Б

4-Б

5-Б

6

1-В

2-Б

3-Д

4-А

Позасюжетні елементи -портрети головних героїв "Сомко був воїн уроди, возраста і красоти дивної, був високий, огрядний собі пан, кругловидний, руснявий, голова в кучерях ітд

Зображення місцевості "А те Хмарище було окрите гаями, справді наче хмарами. Кругом обняла його річка з зеленими плавами, лозами й очеретами. Через річку йшла до воріт гребелька. А ворота в Череваня не прості, а державські. Замість ушул — рублена башта під гонтовим щитом, і під башту вже дубові ворота, густо од верху до низу цвяховані"

Соціально-реалістична повість -це художній твір, у якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв'язані з певними історичними явищами

Головна думка твору”Інститутка” – палке прагнення кріпаків вирватися з-під влади поміщиків, стати вільними. Соціальний конфлікт твору зображено на тлі життя та побуту кріпаків і поміщиків.

Панночка — жорстока. Вона наказує привести хвору Устину до панських покоїв. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче.

Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба.

Кохання її "чудне". Вона сумує, плаче, бо наречений її бідний. Настрій її міняється, як тільки вона дізналась, що нареченому в спадщину дістався хутірець. Де взялася люб'язність, привітність, радість! У неї любов тільки за багатство, маєток. Ось яка у панночки мораль. Ще лютішою стала інститутка, коли відчула, що в неї є свій хутірець. Прибравши до рук чоловіка, вона перетворилася з "освіченої" панночки на самодурку. Під час господарювання на хутірці вона стає зажерливою, скупою, брутальною і роздратованою. Вона брехлива, люта, примушувала працювати на себе навіть непрацездатних: "Каліки нещасливі, діти-кришеняточка й ті в неї не гуляли". Необмежена влада над кріпаками ще більш спустошує душу інститутки, робить її жорстокою, бездушною. Панночка знала, що у Катрі померла дитина, але все одно кричала на неї: "Чому не робиш? Я тобі те! Я тобі друге!" А особлива жорстокість панночки проявилася тоді, коли вона побила беззахисну бабусю і хотіла розправитись з Устиною, що стала на захист старенької.

Панночка — груба, некультурна особа. Про сутність її характеру свідчить мова, лексикон: "Дурна, ледащо, гадина!" Марко Вовчок досить майстерно використовує порівняння для характеристики панночки: "панночка", мов горобець, що усе швидко підбира", то мов невдоволений кіт, якому "із люльки в вуса пихкають", то ящерка, яка "по хутору звивалась". Панночка стоока, вона невсипуще наглядає за роботою кріпаків. Перед нами постає скупа, вередлива, егоїстична, бездушна і деспотична, ледача, тупа людино ненависниця. Інститутка не має навіть імені. Таких, як вона, було багато на той час в Україні.