У вірші В. Симоненка «Лебеді материнства» якими очима заглядає в шибку казка? А) синіми; Б) зеленими; В) карими; Г) сивими . 2. Заклик «мріяти й шукати, доки жити» звучить у вірші В. Симоненка: А) «Лебеді материнства»; Б) «Гей, нові Колумби й Магеллани»; В) «Перехожий»; Г) «Ти знаєш, що ти — людина?» 3. До чого закликає В. Симоненко в поезії «Ти знаєш, що ти — людина?» А) жити й кохати; Б) працювати й творити; В) мріяти й фантазувати. 4. У якій поезії В. Симоненка ліричного героя у важку хвилину підтримають рідні верби і тополі? А) «Гей, нові Колумби й Магеллани»; Б) «Лебеді материнства»; В) «Перехожий»; Г) «Ти знаєш, що ти — людина?» 5. Як ставилися вдови до полонених німців? (Новела «Гер переможений») А)із співчуттям; Б) зі зневагою; В) із ненавистю; Г) із байдужістю. 6. Як поховали Фрідріха? А) скромно; Б) не по-людськи ; В) із почестями. 7. Що було в отворі на місці цеглини? А) хустина; Б) рукавиця; В) стрічка; Г) іграшка. 8. Основні події повісті М. Павленко «Русалонька із 7-В…» відбуваються: А) у місті Вишнопіль; Б) у місті Києві; В) у селі Половинчик; Г) у Миргороді. 9. Кому з роду Кулаківських допомагає Софійка? А) Васюні ; Б) Фролу; в); Якову; г) Вадимові. 10. Про що попереджає М. Павленко, зобразивши рід Кулаківських? А) треба боятися привидів; б) не можна забувати про сімейні реліквії; в) не робити тяжких гріхів, щоб нащадки через них не страждали. 2 рівень 1. Чи правильно вели себе діти з полоненими в новелі Л. Пономаренко «Гер переможений»? Аргументуйте відповідь. 2. Як ви розумієте вислів із поезії В. Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани» : «Шкварити байдужість на вогні!» ? 3. Поясніть, як ви розумієте слова: Бо ти на землі – людина, І хочеш того чи ні - Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні.

1 рівень

1.Г

2.Б

3.А

4.Б

5.А

6.Б

7.Б

8.Б

9.Г

10.В

2 рівень

1. Ні, не правильно. Вони теж люди і мають право на хороше ставлення, навіть якщо вони полонені.

2. Я розумію його так: В. Симоненко звертається до тих - хто хоче дійти до своєї мети, не зважаючи на те, що хтось уже дійшов до неї.

3. Я розумію ці слова так: не треба сумувати і принижувати самого себе і говорити, що на світі є набагато кращі ніж ти. Кожна людина унікальна та рекрасна по своєму.

Объяснение:

Объяснение:

В основі сюжету поеми Т. Шевченка «Катерина» лежить історія трагічного життя української дівчини, яка повірила словам спокусника, російського офіцера, а потім залишилася наодинці зі своїм новонародженим сином. Поема має реальне підґрунтя, адже в газетах середини XIX століття часто повідомлялося про самогубство кріпачок, зведених офіцерами та солдатами, які після закінчення строку служби поверталися додому, а дівчат з дітьми залишали напризволяще. Поетові хтось зауважив, що навряд чи Катерину з малим дитям батьки вигнали б з рідного дому. Але Т. Шевченко дуже добре знав життя українських селян і сам був свідком того, як виганяли з домівки доньок, що народжували байстрюків.

Знаючи становище та звичаї українських селян того часу, дуже важко виправдовувати чи засуджувати вчинок Катерининих батьків, бо тільки в наш час громадянські шлюби і народження позашлюбних дітей стали не винятком, а нормою. А ось у ХІХ столітті спокутувати такій гріх не могли навіть власним життям. Люди переслідували не тільки матерів, а й їхніх дітей і навіть онуків.

Кожна людина має право пишатися своїми пращурами, знати своє коріння, брати життя батьків та дідів за приклад. На жаль, байстрюки не мали такого права, та й можливості у них такої не було. Не могли вони отримати і батьківську підтримку у житті. Окрім того, велике значення для кожної української родини у ті часи мало добре ім’я кожного члена сім’ї.

Тому й батьки Катерини не витримали суспільного осуду і стали майже чужими для своєї рідної доньки. Вони змалку вчили Катерину шанувати себе і були дуже пригнічені горем, якого ніяк не могли очікувати. Але Катерина щиро закохалася у офіцера «як знало серденько». Вона вірила кожному слову свого коханого, вірила обіцянкам ніколи її не забути і повернутися до неї.

Катерині дуже важко було змиритися зі зрадою, бо на її рідній землі слова «совість», «честь» і «гідність» з давніх-давен були священими не стільки для жінок, скільки для чоловіків. Вже тоді українські дівчата не сиділи вдома, не чекали сватів. Вони ходили на гулянки, вільно спілкувалися з хлопцями і самі шукали собі пару. Але якщо хлопець обіцяв дівчині одружитися, то він особисто відповідав за стосунки і їхні наслідки, його слову можна було вірити. При цьому брехливим і розбещеним чоловікам не було ніякої віри і «слава» про таких людей йшла попереду них.

На мій погляд, у ситуації, в якій опинилася Катерина, винні усі однаково: і сама героїня поеми, яка не подумала про батьків і про себе, і офіцер, який збезчестив Катерину, і батьки дівчини, які не змогли зберегти свою доньку, і оточуючі, які не проявили ні краплі співчуття. А через помилки цих людей усе життя доведеться страждати й поневірятися одній-єдиній, зовсім невинній людині — синові Катерини Івасю.

Зараз дуже важко давати об’єктивну оцінку вчинкам героїв поеми Т. Шевченка «Катерина», які жили майже два століття тому. Але гуманне ставлення до оточуючих було, є і повинно завжди залишатися актуальною і найважливішою цінністю. А тому у смерті Катерини я насамперед засуджую батьків героїні та її односельців і саме їх вважаю винними у смерті дівчини.

1.Ростуть (або виростають) крила - Хто-небудь відчуває приплив сили, енергії, натхнення.

2. Як на крилах - у доброму настрої, на піднесенні; дуже швидко.

3. Під своє крило - для захисту, опікування.

4. Надавати крила - викликати в кого-небудь піднесення, натхнення, почуття впевненості в собі, у своїх силах, здібностях.

5. Обламувати крила - позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій.

6. Опустити крила - утратити впевненість у собі, примиритися з чимось, зневіритись у своїх силах.

7. Обпалювати собі крила - зазнавати невдачі в чому-небудь; не досягати чогось бажаного.

8. Складати крильця - відмовитися від будь-яких дій, від боротьби; скорятися.

9. Підрізати крила - позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити коло діяльності