С ВО ПО ТЕКСТУ "Митькозавр з Юрківки"​

ответ:1-б

2-б

Объяснение:

Я тоже сейчас его уже дочитываю до конца осталось мне всего лишь 4 странички.. поэтому это правильные ответы

Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. Жоден народ не може існувати без частини душі – пісні. 

Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє. Молодою кров'ю полеглих синів скроплені  пісні про історічні  події різних часів.  Вони є особливим прикладом мужності в боротьбі за незалежність нашої держави.

Стало чудовою традицією щороку в Ніжині проводити  фестиваль патріотичної пісні «У піснях мого народу доля України». 19 лютого 2019 р. в БДЮ  вчетверте поспіль відбувся відкритий міський фестиваль патріотичної пісні, на якому тріо дівчат (Одосовська Мілана, учениця І курсу історичного класу, Шуст Каріна, учениця І курсу лінгвістичного класу, Пархоменко Ольга, учениця І курсу математичного класу) заспівало пісню «Україно моя». Ліцеїстки були нагороджені дипломом Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області та м’якою іграшкою від спонсора свята Копиці Н.М.

А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.

Лиш пісня в серці ширить межі неба. 

На крилах сонце сяйво їй лиша —

Чим глибше пісня, тим ясніш душа. 

"Мати бідкалася, а мені радісно слухати музику крапель, що падали в старі дерев'яні ночви, і цинковий тазик."

"Срібний чоловічок народився, мабуть, із крапель. Коли я запитав, як його звати, почувся звук «бумс!», і я зрозумів, що це — Бумс. Я не буду його чіпати, класти в коробку, як метелика, щоб не зашкодити."

"Матері лякають Сопухою дітей, які не хочуть спати. Я теж спочатку боявся, а потім перестав."

"Ні наступного дня, ні пізніше Адам не прийшов до греблі. Річка швидко розмила загату. Мені стало дуже сумно. Захотілося, щоб по ряд був друг."

"Раптом чую, як хтось мене запитує, з ким я говорю. Це мама. Вона переживає, що мені ні з ким і погратися — немає тут дітей. Але я, хоч і сам, побував уже і в печері, побігав у степу, ловив павука, словом, набігався, набалакався вволю."

"І досі не знаю, чи була така дівчина, чи я її просто вигадав."