За яку науку поет дякує власній долі у поезії Т.Шевченка "Доля"?

"Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п'яного дяка в науку."

1.Знайомство з сім'єю (Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Карпо, Лафрін)

2. Корпо одружується на Мотрі.

3.Сварка з свекрухой і не вісткой.

4.Мотря народжує сина.

5.Корпо свариться із батьком.

6.Батько віділяє Карпоі і Мотрі кусок поля і кімнату.

7.Лаврін одружується на Милашкі.

8.Милашка свариться з свекрухой.

9.Батькові стало ще більше мерещатись чорти.

10. Милашка тікає до Київа.

11.Свекруха шукає невістку.

12.Милашка народжує дитину і вертається назад до Лавріна.

13. Батько помирає.

14. Сварка за поле і за грушу.

15. Груша зав`яла і всі помирились.

Художні засоби.

Епітети: зеленій полонині, баран чорний, файна дівка, файний легінь, Олена прибілена, добрі люди.

Метафора: «посіяв файку жита…», «під припічком наорав…», «гарбузи латати»,

Персоніфікація: «украла муха», «ворона вкрала».

Фразеологізми: «черпав воду саком», «стріляв птахи маком».

Пестливі слова: дівчаточка, паличенька, молоденький

Паралелізм: «Закувала зозулиця та й сіла на ґанок, Ішов Іван від Марії, загубив топанок», «Когут піє, когут піє, а курка кокоче, Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче».

Повтори (анафора): «Я гадала, що то …», «Ой…».

Повтори (тавтологія): «Ой мала я миленького, ой мала я, мала», «файна дівка, файна», «Когут піє, когут піє».

Порівняння: «нікому так не добре, як мені самому».

Протиставлення (антитеза): «Чужі жони їдять сіно, а моя солому», «До півночі за дівками, до полудня — спати», «… вміє гуляти, А не вміє коло плота кілок затесати», «На роботі — замерзає, коло миски — пріє».

Звертання: «Ой скажіте, добрі люди, чим …», «Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці» .

Объяснение: