6. Про яку рису характеру Юлька Ващука наголошується у таких словах Славка Беркути: « Із Юльком сперечатися - все одно, що кам’яну брилу на дуель викликати, він на своєму стоятиме, хоч би й не мав рації» А .гордість. Б. мужність. В. доброта. Г. впертість. 7. « І коли він помітив сльози на синових очах, то відвернувся, ніби йому обов’язково треба було відвертатися, скидаючи плащ, і син зрозумів, що батько ставиться до нього, як до дорослого не хоче бачити його слабкості». До якого героя повісті можна віднести ці слова А.Славка Беркуту. Б.Стефка Вуса. В.Юлька Ващука. Г. Андрія Лопуха. 8.Якого героя схарактеризовано такими словами з тексту : « … соловей –розбійник з нашого двору. Стою та дивуюсь: чому ти такий добрий став, у дворі хлопчаків мало що не ломигає , а тут над сорокою розчулюється! Метаморфоза» А.Андрія Лопуха 2. .Юлька Ващука. В. Славка Беркуту. Г. Стефка Вуса. 9. Назвіть розділ, в якому розповідається про розмову Славка Беркути з тренером , який прагне дізнатися причину пропусків занять з фехтування хлопцем. А. « Також о другій голині дня» Б. «Напередодні» В. «Тоді була п’ятниця» Г.»Два по два - чотири» 10.Відшукайте проблему, якої не порушено у повісті Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути» А. збереження життя дитини; Б. віра у свій талант; В. самовдосконалення і самореалізація дитини; Г. відповідальність людини за свої вчинки.

Объяснение:

Народилася 30 травня 1966 року.

Артистка драми.

Закінчила Красноярський інститут мистецтв (1987).

Грала в Таганрозькій театрі, Барнаульском ТЮГу, Тбіліському російською театрі.

Актриса Минусинского театру драми.

ТЕАТРАЛЬНІ РОБОТИ

Антригіна ( "Свої собаки гризуться, чужа НЕ приставай!" - Островський А.Н.);

Аня ( "Вишневий сад" - Чехов А.П.);

Катерина Миколаївна ( "Підліток" - Достоєвський Ф.М.);

Керолл ( "Орфей спускається в пекло" - Вільямс Т.);

Марта ( "Той самий Мюнхгаузен" - Горін Г.);

Франциска ( "Три віки Казанови" - Цвєтаєва М.І.)

Звичаї, традиції українського народу. Повість «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха про власне дитинство. Це спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, пам’ять про рідних і односельців, про події, які пройшли колись перед очима. Звичаї та традиції українського народу письменник зображує так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів.

Мені дуже сподобалася повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять», бо в ній змальований казковий світ, народна мудрість, споконвічні цінності мого народу. Культ матері, праці, рідного слова відкривається перед маленьким героєм твору. Відчувається у письменника глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів: з любов’ю ставляться селяни до землі, роботи з нею, до дерев, з якими розмовляють, як із живими. Тут і вишивані рушники, і калина, і повага до хліба. Всі ці закони життя вироблені упродовж багатьох сторіч.

Змальовані у творі традиції і звичаї — це ті неписані закони, якими люди керуються в найменших щоденних і найбільших загальнонаціональних справах. Це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю. Вони складалися упродовж усього довгого життя і розвитку кожного народу. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.

Українські традиції ввійшли в наше життя, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без паски і писанки. А обряд Святої вечері символічно об’єднує всіх людей, що належать до одного роду, однієї нації.