Прочитайте уривок із усмішки Остапа Вишні «Доісторичний струмент», дотримуючись інтонації. Поясніть розділові знаки при діалозі. Перебудуйте речення з діалогом на речення з непрямою мовою. Юрко підходив до Івана Федоровича і тис йому руку: – Доброго ранку, дєдушко! – Здоров, Юрку! Як здоровля? – Дякую! Пошли, доле, обушкові вашому многая лєта! – А врубова? – Врубова, дєдушко, у забої машина дорога, а біля чулана нею замахуватись незручно... – Так струмент, – кажеш, – доісторичний? – Ой, дєдушко, історичний! Та ще ж і історія хороша! – Тото ж бо й є!

3 руб 10руб как 28/17 2514 28 29 1456 2148 736 41351 привет-пока Алла как что

Ми відчалили в плавання. Свіжий вітерок обвівав вітрила, морські хвилі обмивали стінки човна. Все було круто. В один момент нам захотілося поплавати в океані з аквалангом під водою. Ми спустились на дно. Там були різнокольорові рибки, восьминіг, яскраві ракушки. Все виглядало так, ніби-то ми потрапили у великий акваріум.

В одну мить ми помітили, що до нас пливла акула! Ми намагалися мерщій повернутися на корабель. Різко відпливши, ми випливли на палубу корабля.

Швидко повеслувавши на сушу, ми пообіцяли собі ніколи не відчалювати в плавання океану без нагляду професіоналів.

Розділ III

У полі Климко побачив чорну копичку, як згодом виявилася старим куренем, який став прилистком на певний час. А тоді ж, коли згоріла станція у його містечку, притулком Климка стала вагова кімната на шахтній сортувальні. Там він подружився із Зульфатом Гарєєвим, який вирізнявся фізичною силою, хоч і був невеликого зросту.

У кімнаті було повно пацюків, але Зульфат швидко впорався з цим. Хлопчина почав шукати усі нори та ходи бридких пацюків і напихати в них вугільного жару палицею. Через декілька днів висілок спустошили італійці і почався голод. Усі продавали найцінніші речі за склянку солі. Інколи з’являлася підвода коней, на якій бородатий чоловік привозив сіль, яку обмінював на речі селян. Коло підводи Климко та Зульфат зустріли свою вчительку, Наталю Миколаївну, яка з немовлям на руках змушена була піти зі своєї кімнати у виселок через розбої італійців. Хлопці до й обжитися на новому місці, попереносили усі речі. Немовля вчительки хотіло молока, тому дід Зульфата відправив його в Лобовку по молоко. В цей день Климко каже, що піде по сіль, прощається з Зульфатом, пише записку вчительці "Наталю Миколаївно! Я пішов. Зульфат вам усе розкаже. Я скоро вернуся. Клим".

Объяснение: