Характеристика князя люботинського.

ответ:"Місце для дракона" Ю. Винничука:

Дракон Грицько - щирий та розумний дракон. Здавалось би, що перед нами хиже створіння, проте з доброю душею. Дракон харчується травичкою, не посягає не на чиє життя, є хорошим товаришем та доброю особистістю. Він не може нікому заважати. До того ж, цей персонаж постійно розвивається, прагне отримати знання, вивчає грамоту та пише вірші. Цей персонаж є виключно позитивним.

Князь - підступний, хитрий. Князь починає мріяти про знищення дракона. І образ князя у результаті є по-справжньому хижацьким. Так, він людина, проте з хижацькою натурою. Це антипод Грицька. Князь злий, нерозсудливий, грубий.

Пустельник - мудрий, щирий, відданий та добрий. Саме він стає наставником та вчителем дракона, попри власні страхи. Він намагається врятувати друга, проте, на превеликий жаль, йому це не вдається.

Інформаційне гроно Ігор Павлюк:

1.Деякі його вірші стали піснями. За композиціями віршів Ігоря Павлюка створено театральні постановки. Його п’єсу «Вертеп» ставить Львівський драматичний театр імені Лесі Українки.

2.Твори Ігоря Павлюка перекладені російською, білоруською, польською, англійською, латиською, болгарською, французькою, японською та іншими мовами.

3.Ігор Павлюк ― автор більше 2000 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 33 окремих книг, серед яких: лірика – “Нетутешній вітер” (1993), “Голос денного Місяця” (1994), “Скляна корчма” (1995), “Алергія на вічність” (1999), “Стихія” (2002), “Чоловіче ворожіння” (2002); проза – “Біографія дерева племені поетів” (2003), “Заборонений цвіт” (2007); п’єса для дітей “Літаючий казан” (2003) тощо.

4.Ігор Павлюк одружений. Його дружина Людмила Степанівна Павлюк — доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка. Доньки Ігоря Павлюка (Надія і Олеся) — студентки.

5.Улюблені письменники: Михайло Булгаков, Джордж Оруел, Байрон, Лєрмонтов, Чеслав Мілош, Сергій Єсєнін, Джек Лондон, Ільф і Петров, Ернест Хемінгуей, Мо Янь та багато українських

Джерело:

20:21 Українська література Михайло Коцюбинський – справжня перлина української класичної літератури, письменник, який приніс у нашу літературу потужний потік світової тематики образів, разом зі своїми однодумцями «вивів» її із суто «селянської» тематики до глибоко психологічні простори людської особистості та Повість «Тіні забутих предків» — глибоко таємний твір, написаний не в руслі етнографічного реалізму, розробленого М. Коцюбинським у ранній творчості, а етнографічний неоромантизм, як цікавить письменника. в демонології як образне втілення зв’язку людини зі світом. Повість заснована на історії кохання Івана та Марічки, і, здавалося б, ця історія, на перший погляд, носить доволі пасторальний характер. .