«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.
Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.
Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.
Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.
Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.
Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твіи на тему збережіть на Землю чистою і зеленою
ответ:Природа - наш дім, у якому ми живемо. Його потрібно берегти та опікуватися ним. Все, що нас оточує - дає нам життя та годує нас. Рік із року природа потерпає від нашої недбалості. Зменшується кількість води на Землі, забруднюються водойми, повітря, масово вирубуються ліси. Природа страждає та гине. Але, страждаючи, вона відплачує нам за недбалість катаклізмами. Тому так важливо жити в гармонії з природою.
Приходячи за місто, слід елементарно виносити за собою сміття. Пластик руйнує все навколо, через роки потерпатимемо через нещадні хвороби і ми. Не варто вирубати ліси, палити вогнище там, де це заборонено, кидати пляшки в річки та озера. Ми не смітимо у своїй квартирі, то ж чому ми не дбаємо про наш другий дім - природу?Бережімо природу та живімо з нею в єдності!