За поданою цитатою визначити героя з твору «Інститутка». - У всьому бачить радість, хоч іноді хочеться плакать. Навіть коли б’ють, то трохи поплаче, а коли подумає, то трохи розвеселиться. Батьків не знала, сирота, росла у чужих людей, які не питали про її потреби. - Дуже вродлива, жорстока, корислива. - Працьовита молодичка, була вільною, але вийшла за кріпака та переймалася долею своєї дитини. -Спокійна, завжди врівноважена, стара жінка, яка знала лад у справах на хуторі, добра до Устини та інших селян. - Молодий парубок, задуманий, переймається долею кріпаків. - Молодий чоловік, любить жартувати, не показує свого болю, який відбився сивим волоссям на скронях. - Вродливий, спокійний, завжди старався подоброму, по-людськи виходити із ситуації.

Я давно проходила этот текст ... многое может быть не верным ... так что смотри выжил нужное
Мій улюбленний персонаж Митько.
Хлопчик завзятий , старанний, розумний , веселий . Він був справжнім другом і товарищем .Але був трішки розхлябанним ,хоча вчителя його дуже любили)
На уроці біології хлопцям задали зробити колекцію комах рідного краю . Вони зраділи бо мали змогу поїхати до (не помню село )Де могли назбирати багато цінних експонатів .І знову все це робили разом як справжні друзі. Митько допомагав бабусі у хатніх справах , за що був нагороджений смаколиками .
А коли вони були в лісі ... Митько зі своїм товарищем були справжньою командою .
З Митька можна брати приклад як вірного товариша , і гарного учня ))

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.