Если зимой выпадут осадки в виде дождя, то...

ответ: появиться лед (ЛОГИЧНО)

Тільки на рідній землі щастя можна знайти. тому що тільки на нашій рідній землі ми відчуваємо себе щасливими, єдиними, коханими. ми розуміємо що ні за що на світі не проміняли б шматок рідної землі, на гектари чужий.  на твоїй батьківщині народилися твої діди, і прадіди. ти зобов'язаний захищати нашу землю від ворогів, і чужих людей. люби рідну країну, як свою маму. люби так, як в  останній раз. люби так що б до кінцяі пам'ятай наш народ витримає все, ми сильні, ми єдині, ми вистоїмо. та помі щастя близько, потрібно тільки руку простягнути

жанр: ліро-епічна поема.

тема:   зображення морського походу запорозьких козаків під проводом івана підкови проти турецьких завойовників.

ідея:   уславлення мужності та героїзму запорожців та івана підкови.

головна думка: мужністю та героїзмом здобувається у боротьбі незалежність.

художні засоби.

епітети:   високії могили, козацьке біле тіло, чорна хмара,синє море, чорні уси.

порівняння:   високії ті могили чорніють, як гори; синє море звірюкою то стогне, то виє; кругом хвилі, як ті гори; не в синопу, а у царгород,  хвилі, як ті гори; ні землі, ні неба;

персоніфікація:   ревіли гармати, лягло спочити тіло, могили говорять, лихо танцювало, журба кружала, серце спочине, море,стогне, виє, грає, серце мліє.

метафора:   внук косу несе в росу; синє море звірюкою то стогне, то виє; могили з вітрами говорять; свідок слави розмовляє.

анафора:   "було ", "високії ті ".

гіпербола:   «чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє», «висипали запорожці — лиман човни вкрили», «кругом хвилі, як ті гори: ні землі, ні неба».

сталі епітети:   «біле тіло», «синє море», «високі могили».

контрасти:   «було колись — запорожці вміли пановати». «минулося — осталися могили на полі». 

звертання:   «ануте, хлоп'ята», «отамани, панове молодці …», «добре, батьку, отамане»;  

риторичне звертання:   «грай же, море».

оклики:   «ануте, хлоп'ята, на байдаки! », «море грає – ходім погуляти! », «… поїдем у гості! », «добре, батьку отамане! », «і вам! »

риторичні оклики:   «грай же, море! », «нехай ворог гине! ».

паралелізм:   «чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє». «висипали запорожці – лиман човни вкрили».