Яки були запахи в оповіданні лось Є.Гуцало?​

В оповіданні "Лось" Євгена Гуцала був запах сіна

П’єса Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» розповідає цікаву історію про низькі людські почуттях і якостях. Як зрозуміло з самої назви твору, найголовнішою мотивацією для головного героя твору є тільки гроші. Герасим Калитка був дуже жадібним, не мав нічого більш важливого в своєму житті, ніж збагачення. В цілому цей образ був досить характерним для того часу. Тоді справді гроші і земля були надзвичайно важливими для людини і її успішного життя.

У відповідності до змісту твору, Герасим Калитка дуже любив дві речі – гроші та землю. У творі наведено величезна кількість прикладів того, як він все це любить і наскільки він жадібний у зв’язку з усім цим. Він докоряв своїх слуг за зайвий з’їдений ними шматок хліба, хотів одружити свого сина на багатій дівчині, яку син не любив. Він був жадібний навіть по відношенню до власної дружини, яка просила дати їй коней, що добратися до міста. Більше того, Герасим Калитка був готовий на будь-які хитрощі і навіть на незаконні дії, щоб хоча б трохи збагатитися. Одного разу до нього в гості прийшов єврей і запропонував за кілька тисяч справжніх грошей купити сто тисяч грошей фальшивих, які неможливо розпізнати. Герасим був настільки жадібний, його свідомість було настільки помутнілою, що він погодився на цей очевидний обман. Крім того, йому були сильно потрібні гроші, щоб дати їх у борг під заставу чужої землі Смоквина, а потім витребувати цю землю собі. На жаль для Герасима, сто тисяч, видані йому євреєм, виявилися простими папірцями, а тому він не зміг купити землю Смоквина, та й видані єврею гроші були втрачені.

Немає жодних сумнівів у тому, що навіть якщо б афера Герасима Калитки виявилася успішною, щасливою ця жадібна людина ніколи не стала би. Вся проблема в тому, що людська жадібність просто не має меж. Якщо людина жадібна, вона ніколи не заспокоїться. Помилково вважати, що багаті люди не можуть бути жадібними, тому що у них багато грошей. Навпаки, якщо людина багата, значить, гроші для неї дуже важливі. А це в свою чергу говорить про те, що вона їх надзвичайно цінує і ні за що не віддасть і не поступиться будь-кому іншому ні за яких обставин.

Можна з упевненістю говорити про те, що Герасим Калитка не заспокоївся б, якби отримав землю Смоквина. Більше того, ця удача зробила б його ще більш жадібним до грошей і до землі. Він би відчув, що у нього все виходить, що всі його афери проходять, а тому продовжив би шукати можливості наживатися на оточуючих. Я думаю, що невдача Герасима повинна була послужити йому уроком і показати йому, що гроші і земля можуть зіпсувати людину.

Твір на тему: «жінка — уособлення краси на землі, джерело добра, яке змінює світ». (за творами шевченка та іншими, вивченими у 9 класі.) тяжку долю жінок-матерів змалював у своїх творах видатний український письменник та поет т. г.шевченко. у творах «наймичка», «катерина», «марія», «сова» розповідається про жінок-матерів, які, самостійно виховуючи своїх дітей, з різних причин пережили трагедії свого життя. поема «катерина» була першим твором, в якому розповідається про тяжку долю жінки-матері. в ньому йдеться про тяжку долю матері, яка поза шлюбом народила сина від москаля, що пішов на війну і не повернувся. дівчина не знаходить підтримки своїх батьків, вона у розпачі і вирішує йти на пошуки свого коханого. але потім вона кориться своїй долі і в тяжкій душевній травмі залишає сина напризволяще, а сама топиться.катерина була слухняною дівчинкою, була надією своїх батьків. але шевченко вже бачить, яка тяжка доля чекає дівчину, про що говорить у таких рядках: «катерино, серце моє! лишенько з тобою! де ти в світі подінешсяз малим сиротою? хто спитає, привітаєбез милого в світі ? »саме така доля чекала катерину, котра одна, в злиднях, пішла шукати батька дитини, який покинув їх назавжди.твір «наймичка» став другим твором про тяжку жіночу долю. хоч долі цих жінок і відрізняються, але в чомусь вони перетинаються. в цьому творі йде мова про те, як наймичка ганна народила сина марка. про історію його народження автор нічого не розповідає, а починає оповідь вже після його появи на світ.ганна підкидає свого маленького сина до заможних селян. залишається тільки здогадуватися, чому мати йде на такий вчинок. з часом дівчина наймається в будинок до прийомних батьків своєї дитини. її очікує тяжке випробування: бачити кожен день свого сина, жити поряд з ним і робити все для того, щоб він нічого не запідозрив. для неї дуже важливим, але занадто тяжким було питання: чи зможе він її прийняти, чи не звинувачуватиме її у цьому вчинку. вона безмежно мучиться цими запитаннями, аж поки не розповідає про все своєму синові. хоч ганні і пощастило жити у добрих людей, але для матері це було тяжким випробуванням.т. г. шевченко у своїх творах створив нетиповий образ жінки-матері, і якщо його узагальнити, то ми побачимо добру, просту, красиву дівчину, гарно виховану, яка палко, але невдало закохується, має мужній характер, бажає щастя для своєї дитини і кориться своїй долі. саме такий образ жінки-матері в своїх творах розкриває нам тарас шевченко.