3. У Суботика замість носика ..​

ми люди, і всі ми помиляємося. Робимо комусь боляче навіть не розуміючи цього, чи наприклад, хочемо до а робимо тільки гірше.

якщо ж брати до уваги уривокз твору Ю. Вінничука " Місце для дракона":

"— Але я не вмію бути страшним, не вмію чинити зло.

— Ну, цього навчитися легко. Чинити добро набагато важче"

уся суть в наступному: зло ми робимо навіть подумки, знаючи при цьому, що наші слова та думки матеріальні.

а от щоб зробити щось добре, теж не завжди треба сильно старатися, але зробити приємно комусь трохи важче, чим погане. Тим паче при наших то людях, характерах та темпераментах

Олесь- маленький хлопчик, ходить до школи. Кмітливий, з глибокими очима. Він любить зиму, сніг, природу. Малює на снігу візерунки. Олесь здається добрим, бо піклується за природу, роздивляється все навкруги, поки йде до школи, ділиться своїми скарбами з Федьком. Фантазує, коли роздивляється під льодом життя на тлі річки. Жалісно  йому і сосни, що може вмерти, і плітку, яку схопила щука.  Дядьки, вчителька, хлопці вважають Олеся дивакуватим. Бо він хоче робити все по-своєму, по іншому бачить все навкруги, більш ходить одинаком.