Чому марко вовчок назвала свої оповідання народними​

Маруся Чурай народилася в 1625 році в родині козацького сотника Гордія. Після смерті батька вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві, на той момент дівчині було приблизно 13 років. В молодості у дівчини було багато шанувальників, до яких належав і молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку, синові хорунжого Полтавського полку, з яким була таємно заручена. Коли в 1649 році почалася Хмельниччина, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала його приблизно 4 роки. Проте, повернувшись до Полтави, Гриць уже не звертав уваги на Марусю, так як полюбив іншу – Галю із заможної полтавської родини. Ображена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке випадково випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для спокути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла в 28 років, не перенісши смерті коханого.

Объяснение:

   Дати характеристику Націєвському пропоную так: 
   Націєвський - це реєстратор із ратуші. Цього персонажа можна віднести до групи негативних. Це нещира та жалюгідна людина. Націєвський - справжній егоїст, який, здається, ніколи не відчував кохання та ніжності. Саме цьому не достойному кандидату головний герой твору хоче віддати свою дочку у якості дружини. Проте випадково підслухавши розмову, Націєвський доходить висновку, що Марися вагітна. Він вчиняє як справжній боягуз - тікає: "Це так! Невеста з приплодом!.. Благодарю!.. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть". Якнакраще характеризує людину і її мова. Тобто Націєвський - недосвідчена, немудра, труслива та нерозумна людина.