ЧОГО НЕ ВМІЛА ЛІЛІ ТЕСЛЮК З ТВОРУ ШПАГА СЛАВКА БЕРКУТИ

вона мала багато талантів, але не вміла читати

Відповідь:

Г) інтуристу

Пояснення:

цитата:  І голоногий інтурист, не добігши навіть до середини бруківки, так і присів, смішно розчепіривши руки. Потім крутонувся і підтюпцем побіг назад. Міліціонер йому навіть слова не сказав, тільки усміхнувсь і посварився пальцем, наче вчитель на недисциплінованого учня (хоча інтурист був удвічі старший за міліціонера).

— О! Бачив? — гордо сказав Ява. — Думає, мабуть, раз приїхав з якогось там Лондона чи Ріо-де-Женейро, то можна тут швендяти, де хочеш! Дзуськи! Лізь, голубе, під землю, як усі люди

Батьківщина! З дитячих років людина пов’язує у своєму поданні слово «батьківщина» з тим місцем, де народилася, де живе його сім’я. Я народилася в маленькому селищі на Слобожанщині. Для мене це найкраще місце на землі, овіяне спогадами, радістю моїх дитячих відкриттів, посмішками мами і тата. Усвідомлюючи себе членом своєї сім’ї, свого клану родичів, жителем рідного селища, я прийшла до думки, що я – частина більшої спільності, яку називають народом, нацією.

Мені здається, що людина повинна відчувати і розуміти таку приналежність. Це розуміння єднання з народом і нацією дає сили, зміцнює духовно, без нього неможливо жити. Любов до Батьківщини, патріотизм, на мій погляд, необхідна якість кожної людини, громадянина своєї країни. Це почуття закріплено століттями і тисячоліттями існування кожного з народів, воно проявляється у повазі і знанні своїх державних символів, своєї культури, історії, в гордості за свій народ, бажанні процвітання Батьківщини, чесному виконанні громадянського обов’язку.

Істинний громадянин своєї Вітчизни завжди готовий охороняти і захищати свою країну, поважає ветеранів, захисників Вітчизни, цінує героїчні подвиги свого народу. Він розуміє всі проблеми і недоліки суспільства, в якому живе, і намагається їх виправити. Головне – почати з себе. Вирішити, що особисто ти можеш змінити в собі в кращу сторону? Що зробити для інших? Звичайно, це нелегко. Я вважаю, що можна почати зі своєї родини: я можу до своїм батькам, сестричці, бабусі, можу порадувати своїми успіхами в школі і в спорті. Я уважно вивчаю історію свого селища, району і краю, мені цікаві долі моїх односельців, ветеранів Великої вітчизняної війни. Разом з моїми друзями і однокласниками ми надаємо їм посильну до прибираємо город, допомагаємо в зборі врожаю.

Відчуття Батьківщини входить в нас з молоком матері, йому не можна навчити, як алгебрі чи літературі. Воно пронизує все наше життя . Це повітря, яким ми дихаємо, сонце, яке ми бачимо, будинок, в якому живемо.

Для мене неможливо зрозуміти і пояснити такі явища, як тероризм, націоналізм або фашизм. Мені здається, що людина, яка щиро любить свою Батьківщину, не може ненавидіти інший народ або національність, вона поважає культуру, історію, релігію інших народів, тому що розуміє почуття людей. У 1948 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила рівність національностей – ідею інтернаціоналізму.

Для української людини завжди було властиве поняття толерантності, терпимості до людей іншої національності чи релігії. Союз Радянських Соціалістичних Республік об’єднував 15 національностей і народів. Україна ніколи не відмовляла в до ншим країнам , і наші солдати їхали виконувати свій інтернаціональний обов’язок в Афганістан, в Югославію та багато інших гарячих точок на карті планети. Провокаційні акти фашистських та інших подібних організацій в нашій країні, на мою думку, лише підтверджують, що сучасні неофашисти не мають інших можливостей перемогти нас. Тільки зробити людей нещасними, вбити, але не залякати.

Природним правом кожної людини , незалежно від національності та релігії, є право на життя, вільний розвиток і працю, участь у справах суспільства і держави. Ці права не залежать від держави і з’явилися разом з виникненням людини. Це закони природи, порушувати які просто не має сенсу, інакше ми знищимо самі себе.

Я хочу жити в світі, не побоюючись за життя і здоров’я своє та своїх близьких , без перестрілок і терористичних актів, без воєн і трагедій. Я рада зустрічам зі своїми друзями, мені подобається дізнаватися щось нове в школі, я мрію побачити світ, подорожувати по рідному краю. Але я знаю, що завжди мене чекатиме рідний будинок в тихому й затишному селі .