Успіх - досить суб'єктивне поняття. Кожна людина по-своєму розуміє його. Для когось успіх - це кар'єра. Для когось - щастя в сім'ї, здоров'я близьких людей. Раніше мені здавалося, що успіх - щось швидкоплинне, сьогодні він є, а завтра немає.
Тепер я вважаю, що в даному випадку ми говоримо про везіння. Воно короткочасне, приходить, з мого досвіду, тільки в ті моменти, коли його зовсім не чекаєш. Ну, або в критичних ситуаціях, коли раптом відбувається щось і все закінчується добре.
Багато хто думає, що везіння - подарунок долі. Воно буквально падає на вас, його неможливо передбачити. Є такі, хто вірить у магічну сутність цього поняття - за до певних дій або заклинань її можна викликати. Ще одна думка з цього приводу - божественне походження везіння (його посилають небеса людям за хороші та праведні вчинки). Скільки людей, стільки думок.
Але що ж тоді успіх? Для нього потрібно працювати наполегливо, ставити перед собою завдання. Везіння може бути у вигляді несподіваної спадщини - далекі родичі залишили вам мільйони. А от, коли ви довго працювали, недосипали, вимоталися та заробили мільйони, це успіх.
Важко визначити межі успіху. Людина все життя працювала на маленькому підприємстві. Середній дохід, стандартна квартира, сім'я. У його розумінні він успішний – йому всього вистачає. Інший заробляє мільйони, але хоче мільярди. Він вважає себе неуспішним. Сподіваюся , що я незабаром визначуся для себе - що вважати успіхом. Життя покаже.
Объяснение:
извините, что так мало
Відповідь:
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Пояснення:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
мне надо сдать 1. Через що Рубіна мучив сором, коли він приїхав у ремісниче училище? Герой: а) вимушений був приїхати у місто босим; б) не допоміг бабусі посадити картоплю; в) не виконав обіцянки перед другом. 2. Незабаром в ремісничому училищі хлопцям видали: а) підручники; б) форму; в) посвідчення. 3. Фразеологізм, який використав письменник у творі для характеристики свого героя: а) заходив дур у голову; б) обламав роги; в) горить у руках. 4. Каленик Роман Лукійченко проводив в училищі уроки з: а) математики; б) металообробки; в) ковальської справи. 5. Рубіну спочатку не подобався Каленик Романович через те, що майстер училища: а) був суворим і вимогливим до учнів; б) завжди знервований і грубий у своїх висловлюваннях; в) поводився біля горна, як дома. 6. Під час заняття Рубін виявив бажання спробувати виготовити: а) серп; б) кочережку; в) граблі. 7. Старий майстер сказав, що ім’я у Рубіна: а) унікальне; б) красиве; в) дорогоцінне. 8. Рубіном хлопця назвав: а) батько; б) дід; в) піп. 9. Рубін виявив бажання до Каленику Романовичу: а) прибрати у майстерні; б) нарубати дров або принести води; в) обкопати дерева. 10. Взимку Рубін з Володькою каталися на: а) лижах; б) санках; в) ковзанах. 11. Часто гостюючи у старого майстра вдома, хлопець грав з ним у: а) шахи; б) доміно; в) дамки. 12. Каленик Романович охарактеризував Кальниболоцького як людину: а) фальшиву; б) добру; в) підступну. 13. Хворост, зустрівшись з Калеником Романовичем, назвав його: а) генієм; б) героєм; в) великим майстром. 14. З яким проханням звернувся начальник цеху до Лукійченка? До а) зварити шматки крюка; б) відремонтувати старий комбайн; в) полагодити токарний станок. 15. Розмір крюка у діаметрі, частини якого мав зварити майстер училища, дорівнює: а) сімдесят міліметрів; б) п’ятдесят сантиметрів; в) тридцять дев’ять міліметрів. 16. Причиною невдачі з крюком, на думку ковальчиних майстрів, було: а) залізо, не придатне для зварювання; б) незнання хитрощів цієї справи; в) невміле застосування зварювального апарату. 17. Як назвали заводські ковалі Лукійченка? а) Героєм; б) варягою; в) скептиком. 18. Каленик Романович був впевнений у тому, що пісок, потрапляючи на залізо: а) не має ніякого значення для нього; б) оберігає від горіння; в) робить його твердішим. 19. Після успішної роботи Каленик Романович вийшов з цеху: а) щасливий; б) серйозний і втомлений; в) схвильований і разом з тим у великому піднесенні. 20. Хто з героїв твору жалів з того, що так швидко усе минає «і за плечима старість»? а) Кальниболоцький; б) Ганна Сильвестрівна; в) Каленик Романович. 21. Рубін мріяв про те, як: а) він поїде за кордон; б) буде брати участь у конкурсі з ковальської справи і в результаті отримає перемогу; в) його назвуть майстром ковальської праці. 22. Що запропонував майстер Рубіну, коли хлопець залишився сиротою після смерті матері? а) Поїхати до родичів у інше місто; б) жити Рубіну у нього. в) жити в гуртожитку для тих, хто навчається в училищі; 23. Від якої книги, прочитавши її, хлопець отрима насолоду? а) «Тореадори з Васюківки»; б) «Кайдашева сім’я»; в) «Захар Беркут». 24. З якою метою Рубін з іншими хлопцями потрапив у сад до Бондаренчихи? а) Обкопати та побіліти дерева; б) знайти футбольний м’яч, який перелетів через огорожу; в) посмакувати яблук.
1.А.
2.Б.
3.А.
4.В.
5.В.
6.Б.
7.В.
8.В.
9.Б.
10.Б.
11.В.
12.А.
13.Б.
14.А.
15.А.
16.В.
17.Б.
18.В.
19.В.
20.В.
21.В.
22.Б.
23.Б.
24.В.
Если хоч спроси у свого брата мой номер.
С. Сергій.
Объяснение: