Відповідь:Григір Тютюнник народився в родині селян, його батька було заарештовано органами НКВС, коли йому було лише 6 років. Григір Тютюнник прожив тяжке сирітське життя. Знав, що влада знищила його батька. Переслідували і його самого. Усе життя жив завжди з натугою. Так, тяжко переживав, коли його твори препарувала цензура. До цього додалися сімейні незгоди. Він був повністю відданий літературі, нехтував матеріальними благами. На цьому ґрунті виникали конфлікти з дружиною. У певний момент усе це зійшлося в одну точку. 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством (письменник повісився) Повість «Климко» має автобіографічний характер. В 1942 році через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки. З майбутньою дружиною Марією познайомився в університеті. Вона навчалась на відділенні української філології, а Григір вчився на відділенні російської філології. dovidka.biz.ua Він спочатку говорив і писав російською, але згодом почав писати лише українською. В них народилося двоє синів – Михайло, Василь У Спілці письменників його не любили за прямоту. У 1974 рік, почалися арешти української інтелігенції. Тютюнника занесли до “чорного” списку, усім видавництвам наказано ніде не згадувати його ім’я. Якось, коли був в опалі, у нього вихопилося: “Так я ж написав тільки напівправду життя — і мене викидають з літератури. А якби я написав усю правду, то що — мене вбити треба?”
Письменник не любив сидіти у великих містах. Тютюнник постійно подорожував по селах України, адже там можна було почути рідну мову.
Григір Тютюнник покінчив життя самогубством 6 березня 1980 року.
annasv8
05.08.2022
Моя кімната невелика,але дуже затишна.мені в ній зручно,бо тут є все,що мені потрібно.кімната квадратної форми,дуже світла,тому що велике вікно виходить на південь.перед вікном стоїть письмовий стіл з настільною лампою,поряд з нею підставка для олівців і ручок.біля столу стілець.біля стіни поряд із столом-книжкові полиці на яких стоять мої улюблені книги і шкільні підручники.біля іншої стіни стоїть моє ліжко,над ним висить картина .в кімнаті стоіть шифанер,з моєю одежою,і комод із постіллю.на комоді сидять мої улюблені м"які іграшки: слон,ведмідь і собака.на підлозі лежить килим світло-кремового кольору,на стінах шпалери світло-зеленого кольору,меблі теж світлого кольору.ось така моя кімната.
Алексей Ксения
05.08.2022
Янедавно читала твір лесі ворониної " таємне товариство боягузів" . це надзвичайно захоплююча історія про хлопчика клима та його пригоди . клим - боязкий , несміливий парубок , який дуже боїться свого друга кактуса .він оминав його , тікав , ховався від сашка . і одного разу потрапив у секретну лабораторію ттб .там він провів експеремент , який змінив хлопця . тепер він став сміливим , уже не боявся сашка смика , був впевнений у собі . незважаючи на страх , який деколи до нього приходив , клим завжди не відступав .це доводить що він відважний і рішучий .йому довелоя подорожувати машиною часу ,виконувати інструкції бабусі соломії, щоб врятувати планету від синьомордиків . мені цей твір дуже сподобався. але найбільше герой повісті . я теж буду намагатися бути такою сміливою і рішучою , як він !
Відповідь:Григір Тютюнник народився в родині селян, його батька було заарештовано органами НКВС, коли йому було лише 6 років. Григір Тютюнник прожив тяжке сирітське життя. Знав, що влада знищила його батька. Переслідували і його самого. Усе життя жив завжди з натугою. Так, тяжко переживав, коли його твори препарувала цензура. До цього додалися сімейні незгоди. Він був повністю відданий літературі, нехтував матеріальними благами. На цьому ґрунті виникали конфлікти з дружиною. У певний момент усе це зійшлося в одну точку. 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством (письменник повісився) Повість «Климко» має автобіографічний характер. В 1942 році через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки. З майбутньою дружиною Марією познайомився в університеті. Вона навчалась на відділенні української філології, а Григір вчився на відділенні російської філології. dovidka.biz.ua Він спочатку говорив і писав російською, але згодом почав писати лише українською. В них народилося двоє синів – Михайло, Василь У Спілці письменників його не любили за прямоту. У 1974 рік, почалися арешти української інтелігенції. Тютюнника занесли до “чорного” списку, усім видавництвам наказано ніде не згадувати його ім’я. Якось, коли був в опалі, у нього вихопилося: “Так я ж написав тільки напівправду життя — і мене викидають з літератури. А якби я написав усю правду, то що — мене вбити треба?”
Письменник не любив сидіти у великих містах. Тютюнник постійно подорожував по селах України, адже там можна було почути рідну мову.
Григір Тютюнник покінчив життя самогубством 6 березня 1980 року.