Український письменник і літературний критик володимир базилевський зазначав: «шевченко універсальний. кажемо: тарас — і чи є такий українець, який не знав би, про кого йдеться. росіянин не назве пушкіна олександром, ієць шекспіра — вільямом, німець не нарече по імені ґете чи шиллера, француз — гюго. там інший вимір, там — відчуття дистанції». завдання: напишіть есе*, належно аргументуючи відповіді на питання: «чи погоджуєтеся із зазначеним вище твердженням? що для вашої родини значить постать і творчість т. шевченка? як зміниться сприйняття особистості кобзаря для покоління ваших дітей? ». у тексті застосуйте складносурядні речення (2), прикладки (2), використайте цитати з віршів т.  шевченка (мінімум 2 цитати із 2 різних творів підкресліть (обведіть) відповідні конструкції.

Відповідь:

Пояснення:<>здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте здравствуйте

Вітер (життєві обставини), поле (земля-матір), море (прірва, душевний неспокій), билина (одинокість), тополя край дороги (дівочі страждання через розлуку), дорога (життєвий шлях), могила (вічність), верба (родинне вогнище), соловейко (співець добра), калина (дівоча врода), долина (невизначеність), голубка (закохана дівчина), голубка та голуб (любовна пара), треті півні (передвісники біди), зілля (смерть і відродження), місяць (світло в пітьмі), рушник (захист), лебедонька (вірність), могила (вічність), криниця (життя), вода (початок і кінець, очищення), сльози (печаль), пісня (душа).

 

Художні засоби.

Епітети: стан високий; лист широкий; море широке; марне зеленіє; викохав тонку, гнучку; тихо усміхнулась, по синьому морю, серце-тополенько, щиру правду.

Постійні епітети: чорнобрива дівчина, біле личко, карі оченята, милий чорнобривий.

Персоніфікація: «вітер виє, гуляє, … гне», «серце ниє», «само серце знає», «серденько знає,… мліло,… б'ється», «чуло серце недоленьку, сказати не вміло, не сказало…», «стане місяць серед неба».

Метафора: «личко червоніє», «до полудня, та й зав'яне, брови полиняють», «сиротою білим світом нудить», «сохне вона», «чорнобрива сохла», «без милого скрізь могила», «душу згубити», «дівувала», «зілля лихо загоїть», «лихо знаю», «все піде в воду», «рости … до самої хмари», «літа трачу», «хоче мене мати в землю заховати», «торішню вроду», «зілля все лихо загоїть».

Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «батько, мати як чужії люди», «сонце світить — як ворог сміється», «Сохне вона, як квіточка», «Легше… в труні лежать, ніж його побачить», «Пішла стара, мов каламар», «За перший раз, як за той рік», «Полетіла, мов на крилах».

Повтори (тавтологія): «одна, одна», «любилася, кохалася», «Минув і рік, минув другий», «Позаторік знала, позаторік і зіллячка», «Серед степу пала, Пала …», «Плавай, плавай …», «Рости, рости…», «Все вгору та вгору», «До схід сонця, ранісінько»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Полюбила …», «Якби знала…», «Не співає…», «Скажи …»

Повтори (рефрен, приспів): «Плавай, плавай, лебедонько! По синьому морю», «По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу».

Повтори (епіфора, єдинозакінчення): «…Вмилась, напилася, … Вдруге, втретє напилася».

Риторичний оклик: «Одна, одна, як сирота На чужині, гине!», «Край світа полину!», «Бабусенько, голубонько!», «Тяжко мені, тяжко!», «Ні! Вже не вернуся!», «Мамо моя!», «Доле моя!»,  

Риторичне звертання: «Плавай, плавай, лебедонько!», «Рости, рости, тополенько!», «Скажи йому, моє серце!», «Боже милий, Боже!..», «Подивися., тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько, Все вгору та вгору».

Риторичне запитання: «Хто ж викохав тонку, гнучку В степу погибати?», «Чи довго їй одинокій на сім світі жити?..», «Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..», «А хто ж її головоньку Буде доглядати?», «Хто догляне, розпитає, На старість

Пестливі слова: серденько, личко, козаченько, раденькі, недоленьку, бабусенько, голубонько, лебедонько, тополенько, головоньку, ранісінько

Антитеза (протиставлення): «День і ніч воркує», «чи діжду я, чи не діжду пари», «По тім боці — моя доля, По сім боці — горе»

Контраст (антонімічні пари): «Полюбила — не спинила: Пішов — та й загинув...», «воркує,…а ніхто не чує...», «Нехай попи заспівають, а  дружки заплачуть», «біжи якомога; Що б там не кричало, Не оглянься, поки станеш», «милий чорнобривий Співає, гуляє, А я плачу», «плакала, співала».

Метаморфоза: «Отак тая чорнобрива …серед поля Тополею стала».

 

Віршований розмір: коломийковий вірш з розбивкою на два рядки (8 + 6 = 14 складів)

Рими: полю – тополю – долу, зеленіє – синіє, билини – гине, погибати – дівчата, покине – загине, любила – пустила, водою – вербою, знати – дівчата, знає – в’яне, оченята – дівчата, червоніє – знає, соловейко – козаченько, калині – долині, хати – мати, обіймуться – розійдуться, спитає – знає, мліло – вміло, кохалася – осталася, воркує – чує, водою – вербою – сиротою, нудить – світить, сміється – б'ється, немає – питає, спитала – єднала, дівувати – панувати, мамо – яму, заспівають – заплачуть, лежать – побачить, знала – мовчала, поворожити – жити, голубонько – ненько – серденько, покинув – полину, навчити – згубити, пташко – тяжко, знаю – помагаю, знала – придбала, полиці – криниці, неба – треба, такою – ногою, прибуде – буде, хрестися – подивися, воду – вроду, бабусю – вернуся, усміхнулась – оглянулась, пала – заспівала, лебедонько – тополенько, хмари – пари, море – горе, мати – заховати – доглядати Боже, вгору – морю, співала – стала.  

Объяснение:

Объяснение:

Історія села вки, розповідь про славний рід Судаків.

Напад татар на село.

Втеча Павлуся на татарському коні

Зустріч з козаками, серед яких був і брат Петро; Татарський кіш розбитий, ватажок

Мустафа у полоні;

Визволення бранців вчан і батька Степана;

Ганна у неволі

Сміливий вчинок

Павлуся Небезпечні мандри на пошуки сестри. Зустріч з сестрою.

Воля або смерть.

Повернення в Україну.

Чайковський «За сестрою» план по розділам “За сестрою” план до 1 розділу

Розповідь про село вку

Розповідь пр сімю Судаків

Татари спалили

вку Загибель та взяття в полон вчан Втеча Павлуся від загарбників. “За сестрою”

план до 2 розділу

Опис степу

Розповідь про Свиридову могилу

Знайомство з козаком Семеном Непорадним. Зустріч Непорадного з Павлусем.

Опис побуту і дозвілля козаків.

Зустріч Павлуся з братом Петром.

Рішення про наступ на татар.

“За сестрою” план до 3 розділу

Прихід татарина до козацького табору

Непорадний спіймав татарина, врятувавши козаків.

Сутичка між Андрієм Недолею та Остапом Тріскою Хитрість татарина з приводу обміну сідла у Павлуся.

Козаки йдуть у похід, щоб забрати у татар награбований ясир