1. Як відбулося переродження коня ( яким був і яким став)? 2. Чому білий кінь перед поверненням до стайні викачався в багнюці? 3. Образ коня-уособлення людини.Якої? 4. На вашу думку, про що свідчить таке закінчення твору? 5. Чому кінь вважав себе особливиим? 6. Що означає вислів " подолати в собі раба"? Ви сучасна молода людина, якби ви вчинили на все

ответ:В короткому оповіданні "Білий кінь Шептало" Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження.

Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини — неординарної, особливої... Таку людину часто називають "білою вороною". І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на цей вислів.

Шептало знає про свою неординарність, він пам'ятає матір, яка працювала в цирку, він пригадує розповіді про своїх предків — норовистих білих коней. Але незважаючи на це знання, білий кінь часом хоче злитися з табуном, аби уникнути гострого Степанового погляду, не впасти в око, уникнути вибору. Одначе це прагнення викликане не бажанням стати частиною колективного цілого. Зовсім навпаки. Шептала гнітить принизлива робота колгоспних коней, йому огидне відчуття пітних тіл табуна, який женуть на водопій навіть не до річки, а до колодязного корита (і цим автор теж підкреслює обмеженість світу, що визначає Шепталове життя). Володимир Дрозд ніби запитує свого персонажа, чи зможе він усе життя отак ходити позаду конюха, щоб не бігти серед спітнілих кінських тіл, останнім пити з корита скаламучену воду, щоб уникнути штовханини натовпу. І читач незабаром отримує відповідь: білий кінь показує свій норов і втікає в луки. Тут він відчуває себе вільним, як давні його предки — дикі коні. Шептало пасеться, лежить на траві, купається в річці. Змивши з себе сірий бруд, він стає білосніжним і, вражений, стоїть над водою. Власне відображення у воді стає ніби поясненням того, чому конюх дозволив собі ударити білого коня: забруднившись, Шептало став сірим (тобто пересічним, таким, як усі). Усвідомлення своєї неповторності дозволяє Шепталові пробачити Степана і навіть сумувати за ним. Повертаючись до колгоспної конюшні, білий кінь викачується в багні, щоб на ранок знову стати сірим, але глибоко в свідомості Шептала пульсує думка, що він особливий, і нікому його не зломити, доки в ньому живе таке самовизначення, але серед натовпу краще все ж таки залишати сірим, щоб не мозолити зайвий раз око.

Объяснение:

   Твір-роздум за п'єсою "Сто тисяч" на тему "Чи все в житті вимірюється грошима" можна скласти так:
   Мати гроші, бути матеріально забезпеченим - це добре. У людини, яка має гроші, відкриваються двері до нових можливостей - мандрів, комфортного життя, достойного лікування. Проте, чи можна з впевненістю сказати, що в житті все вимірюється грошима? Я вважаю, що ні. Але, на жаль, люди часто думають інакше. Наприклад, герой твору "Сто тисяч" Калитка, який заради матеріальних благ забув про честь та мораль. Цей герой живе у світі брехні, зради, бездуховності. Гроші заполонили його розумом та стали сенсом його життя.
   Матеріальні блага - не сенс життя. Вони лише покращують існування людини, проте не роблять її щасливою на сто відсотків. Калитка тримав гроші в руках та радів. Та чи був він щасливою людиною? Звичайно, ні. Він нервово трясся за кожною копійчиною, щодня жадав більшого.Він вже не бачить сенсу свого життя без грошей, тому здійснює спробу самогубства. Калитка духовно знищений. Він не знає ні дружби, ні любові, які роблять людину по-справжньому щасливою. Гроші - не зло і не єдиний шлях до безтурботного життя. 

Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести.Жанр: інтимна лірика. 
Тема: Звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.
Сюжет : ідилічна картина любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом "тяжку дорогу" й не розгубити свого кохання. 

Автор вважає що саме благополуччя в родині — міцність держави!