Як і за що вирішив помститися Вітька Петрові Білому ? Чим усе скінчилося ? Чи розумно це, на вашу думку? Відповідь обгрунтуйте. Вітька+Галя

Відповідь:

Вітько вирішив визвати Петра Білого на дуель за те що він гуляв з Галею

петра і вітька і федька зловив причепа в вітька минус зуб

ні це не розумно він міг отримати опіки або отримати інвалідність

Пояснення:

Сергій Стеценко, учень тепер уже шостого класу, приїжджає разом зі своїм найкращим другом Митьком Омельчуком до села Юрківки, де живе бабця Митька.

Річка, ліс, привільне і незалежне життя чекають на хлопців.

Невдовзі після приїзду вони дізнаються від Василя, що також приїхав погостювать до села, про таємниче і моторошне чудовисько, яке живе у лісовому озері.

Проте це не лякає відважних дослідників, і вони вирішують сфотографувати жахливого звіра.

Вночі вони слідкували чи немає там таємничого звіра, але ніяк його не було. Але якось їх хтось налякав вночі біля озера і це був не таємничий звір, це був дядько Василь, який хотів розіграти хлопчиків.

Объяснение:

надеюсь правильно поняла?

Історія про хлопчика Костя, що служив у пана і був його незаконно народженим сином. Життя виховало маленького хлопчика дуже сміливим, завзятим і по-доброму впертим. Проте серед цих рис головною рисою дитини було те, що хлопець ніколи не плакав. Не плакав він, хоча слуги навмисне знущалися над ним, щоб він плакав, а Кость " заверещить тоненько-тоненько, зажмуриться й біжить куди попало. А все-таки не плаче! Його так і прозвали за це "кам'яним виродком".

Автор розповідає як Кость та Данилко, Семенець, Микита – пасли товар на лугу. Хлопці – свій, а Кость – панський". Хлопці жили у сім'ях, Кость – сирота, який батрачить у пана.

Йому жилося дуже несолодко, мало того, що його постійно били на службі, та ще й діти теж знущалися з нього, так ніби їм подобалося, як він обурюється. Вони називали його байстрюком і сином пана. Хлопця це надзвичайно ображало: він дуже хотів би, щоб у нього нікого не було, ніж би він служив у свого батька, який не звертав на сина ніякої батьківської уваги, якої так бракує кожній дитині. Та ще й діти при кожній нагоді казали йому про це.

Надворі холодно. "…всі були в свитках і чоботях, а Кость босий і в одному піджачку та брудній сорочці. Груди були розхристані".

Всі хлопці замерзли і не могли скрутити папіроску. Кость сказав, що він може скрутити папіроску:

"– Ага! Не скрутиш. Руки змерзли. А в мене ні… От які! І Кость простягнув усім свою чорну, подряпану невеличку руку. Йому, очевидячки, чогось дуже хотілося говорити про свої руки".