Скласти план до твору , , чорна рада"

відповідь:

пояснення:

1. приїзд батька й сина шрамів на хутір хмарище до череваня

2.знайомство петра шрама з родиною череванів

3.бажання шрама заручити петра й лесю

4.знайомство лесі з кирилом туром

5.вечеря сомка, шрама, череваня, тура й лесі в києві, розмова з незадоволеними міщанами

6.нічне викрадання лесі, двобій кирила з петром шраменком

7. зузстріч петра шраменко з кирилом туром, сніданок у нього дома

8. чорна рада в ніжині

9.пропозиція тура порятувати ціною свого життя сомка й відмова 

10. засудження на смерть старого шрама

11. одруження петра і лесі

детальніше - на -

ответ:

план

объяснение:

1. приїзд батька й сина шрамів на хутір хмарище до череваня

2.знайомство петра шрама з родиною череванів

3.бажання шрама заручити петра й лесю

4.знайомство лесі з кирилом туром

5.вечеря сомка, шрама, череваня, тура й лесі в києві, розмова з незадоволеними міщанами

6.нічне викрадання лесі, двобій кирила з петром шраменком

7. зустріч петра шраменко з кирилом туром, сніданок у нього дома

8. чорна рада в ніжині

9.пропозиція тура порятувати ціною свого життя сомка й відмова 

10. засудження на смерть старого шрама

11. одруження петра і лесі

                              анкета героя твору "хіба ревуть ":

  ім'я та прізвище: ничипір варениченко

  соціальний стан: простий селянин.

  основні риси зовнішності: " ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі - теж гострі; лице довгообразе - козаче; ні високого, ні низького зросту, - тільки плечі широкі, та груди високі дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою "

  спосіб життя: жив дитинством байстрюка, а потім життям сільського гуляки та розбійника.

  родина: матір мотря, жінка галя.

  те, що турбує чіпку найбільше: "гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робі"

  : кохана галя, що слугувала опорою та підтримкою; лихі друзі, що штовхали на злочини.

  риси характеру: роздвоєність душі: злість, жорстокість, прагнення бути добрим, поетично відчувати красу навколишнього світу.

Багато сторіч і навіть тисячоліть тому давні мудреці казали, що мистецтво — це дзеркало природи. Звісно, з часом ставлення до того, що і під яким кутом, так би мовити, має в цьому дзеркалі відбиватися, змінювалися. Але у будь-якому разі зрозуміло, що мистецтво так чи інакше має бути пов'язане з життям, бо інакше воно не буде потрібне людям. Тільки впізнаючи себе і свої власні почуття у творах літератури, читач відчуває зацікавлення, його хвилює той чи інший сюжет, спонукає до роздумів, очищує і збагачує духовно. Тим більше ця закономірність стосується драматургії, оскільки вона є чи не найбільш реалістичним родом літератури. Український народ, такий талановитий у піснях та народній творчості, завжди мав поетичну душу, душу митця... Але часто він не впізнавав себе у творах літератури, бо вони були присвячені зовсім іншим, далеким від народного життя подіям. Але зі створенням прекрасної драми "Наталка Полтавка" цю "несправедливість" нарешті було подолано і виправлено назавжди!

Чому п'єса так припала до душі глядачеві? Бо вона відображувала реальне народне життя, із яким кожен глядач стикався кожного дня. Навіть більше: кожен жив цим, тож, побачивши на сцені власні болі та переживання, зрозумів і полюбив це твір.

"Наталка Полтавка", як ми бачимо із заголовку, оповідає нам про долю звичайної української дівчини. Наталка працьовита і щира, чуйна і дотепна, розумна і красива як зовні, так і душевно. Наталка щиро кохає Петра, вона віддано чекає на нього кілька років. Проте обставини тиснуть на дівчину, мати схиляє до шлюбу з іншим. Прекрасно описує автор і душевні переживання Наталки, і громадську думку, згідно з якою шлюб за розрахунком сприймається як цілком нормальне явище. Але найбільше захоплення викликає сила духу Наталки, яка не хоче коритися долі, хоче сама творити свою долю, здобувати своє щастя.

Наталка перемагає обставини! Точніше, навіть не стільки сама Наталка, скільки щире почуття її та Петра, справжнє кохання долає всі перепони, виставлені життям. Цікаво, як протиставляється у творі народна мудрість, народна мораль моралі "освічених верств", які, на відміну від простих людей, не бачать великої біди у тому, щоб поступитися почуттями заради вигідного шлюбу. Вже вкотре ми розуміємо, що моральна краса і чистота людини зовсім не залежить від її соціального статусу. Котляревський майстерно розмежовує вічні цінності та минущі, духовне та матеріальне.

Дуже багато у творі фольклорного, глибоко народного. Безліч прислів'їв та приказок, фразеологізмів та влучних висловів, створених народним розумом. Краса численних пісенних партій і досі зачаровує глядачів. Деякі з цих пісень співають і зараз. Фольклорну основу великою мірою мають і образи головних персонажів: Наталки, її матері, Петра, Миколи та інших. Проте я відзначив, що і через зовнішню типовість, узагальненість образів жодна з цих постатей не втрачає індивідуальних рис, не стає тільки типом, але лишається індивідуальним, яскравим художнім образом. Настільки яскравим, що читач часом забуває, що це вигадка автора, вірячи, що перед ним живі люди та їхнє життя. Кажуть, що сюжет "Наталки Полтавки" взято з реального життя...

Отже, український глядач побачив у творі відображення самого себе і свого життя. Але ж ті часи давно минули, люди змінилися, змінилося життя. Проте справжні шедеври слова не втрачають своєї актуальності. Бо, попри будь-які зміни в житті суспільства і людей, є вічні теми і вічні проблеми нашого буття, як-от: справжнє кохання, щира дружба, чистота душі та боротьба за власне щастя. Завдяки беззаперечному талантові І. Котляревського навіть сучасний глядач бачить відображення власних переживань у цій п'єсі, бо, на щастя, сердечність і краса людської душі все ще є важливими для нас цінностями...

Объяснение: