Характеристика героїв повісті Олександа Гаввроша "Неймовірні пригоди Івана Сила :Миколайчик, Аделії Бухендбах, Мілка, Піня До ть

ответ: Карлик Піня – ” Він ніколи нікому не вірив. Можливо, тому, що природа над ним поглумилася. А може, якраз навпаки: природа відомстила горбунові за те, що той завжди був незадоволеним.”

Аделія Бухенбах – власниця цирку, аристократка. Це надзвичайно гарна, заможна, впливова жінка, якій часто доводиться спілкуватися з представниками влади. На початку твору Гавроша Аделія – це холоднокровна, сувора, вимоглива бізнес леді, яка мріє про розкішне життя. Найбільша цінність для неї – це гроші, тому вона використовує людей, дбаючи лише про власні інтереси. ЇЇ головна мета-зробити свій цирк успішним, популярним, щоб він приносив неймовірні прибутки. Вона не зважає на людей, а просто використовує їх, прагне слави та визнання. У мові Аделії відчувається зверхнє ставлення до простих людей, улесливість та манірність у розмові з людьми впливовими. Але до Івана Сили вона ставиться добре. Мадам Бухенбах прийняла Івана у свою команду, оплатила його лікування. Але нею керують меркантильні мотиви.

ответ: Карлик Піня – ” Він ніколи нікому не вірив. Можливо, тому, що природа над ним поглумилася. А може, якраз навпаки: природа відомстила горбунові за те, що той завжди був незадоволеним.”

Объяснение:

Відповідь:Народився Микола Васильович Гоголь 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині. Батько його був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше знаменитий нащадок звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби. Дитинство майбутнього письменника минуло в с. Василівці (тепер Гоголеве) в маєтку батьків.

З 1818 по 1819 р. навчався в Полтавському повітовому училищі, а з 1821 по 1828 р. — у Ніжинській гімназії вищих наук. Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до мови, відчуття слова закладалися у юного Миколи Гоголя уже з дитячих літ.

Згодом він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів’їв та приказок, готуватиме матеріали до українсько-російського словника. Пізніше він так писав про українську пісню: "Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого..." "Моя радість, життя моє! Як я вас люблю! Що всі холодні літописи, в яких я тепер риюся, перед цими дзвінкими, живими літописами! Як мені допомагають в історії пісні!.." "Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу".

Пояснення:

Здатна на самопожертву - " До темниці приходжає, Темницю відмикає, Всіх козаків, Бідних невільників, На волю випускає"
Турботлива - " Маруся попівна Богуславка, Добре дбає,..."
Патріотка - " Що в нашій землі християнській за день тепера?"
" Кажу я вам, добре дбайте, В городи християнські утікайте, Тільки я вас, одного города Богуслава не минайте..."
Вірна своєму чоловікові - " Та нехай мене, дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки, З неволі не викупає, Бо вже я потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лакомство нещасного!"