До ть будь ласка:-)Напишіть міркування, використовуючи афористичний вираз Ліни Костенко:``Неповторність кожної хвилини шукає шлях від болю до перлини"

я думаю що кохання сильніше за смерть тому що наприклад за п'єсу Ромео і Джульетта це доказ так як тут нам розповідають що Ромео і Джульєтта боротися за свою любов але це закінчилося тим що вони обидва померли

по-перше закоханим не можно було встречатся так як їхні сім'ї ворогувалі але вони зустрічалися і любили один одного. але трагедія закінчилася сумно- Ромео і Джульєтта померли зате що з ворогуючі сім'ї заважали бути разом вони не розуміли що існу щира чиста любов не Дивлячись нема на що. У вторих ромео був готовий таємно одружитися, а Джульетта не прикидається сором'язливою леді і Ромео і Джульжтта не бачать пріпятвій, вони не бояться ні життя, ні смерті

Надеюсь я тебе

Відповідь:

Образ Соломії “Дорогою ціною”

План до характеристики Соломії “Дорогою ціною”

1. Соломія — яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури.

2. Портрет і зовнішність героїні.

3. Риси характеру Соломії:

4. Трагічна доля героїні.

5. Значення образу української жінки.

Риси характеру Соломії:

а) мужність і відвага;

б) вірність і самовідданість;

в) волелюбність і ненависть до гнобителів;

г) любов до життя;

д) здатність на самопожертву;

е) щирість і душевність;

є) оптимістичність та енергійність.

Характеристика Соломії

Соломія — вродлива і сильна жінка. Тяжким і нерадісним було життя Соломії, яку пан насильно віддав заміж за панського хурмана, за нелюбого чоловіка. Щоб визволитись з цього подвійного рабства — від поміщика і нелюба — Соломія разом з Остапом тікає за Дунай.  

«Далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне…Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Все ж за тобою хоч серцеві легше буде…»

Соломія, щоб її не впізнали та не повернули панові, переодягалася в парубка.

Енергійна, вольова, дужа, вірна подруга Остапа, вона терпляче переносить всі злигодні мандрівного життя і не раз допомагає Остапові в дорозі, рятує його з біди. Соломія виявляє надзвичайну силу волі, щоб врятувати пораненого Остапа у плавнях: «Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі і вигляда її з очеретів. їй стало жаль молодого змарнованого життя — і вона заплакала…».

Молода жінка дбала про одужання коханого, йшла на будь-яку роботу, аби заробити на шматок хліба і вірила у їхнє щастя. Але коли до омріяного вільного життя залишалося півкроку, Остапа забирають турецькі жовніри. Соломія випробувала усе для його звільнення, але ні умовляння, ані підкуп не до . Тоді вона зважилася на відчайдушний крок: відбити у вартових коханого.

Найяскравіше виявився героїчний характер Соломії і готовність її на самопожертву, коли вона, рятуючи Остапа, гине у хвилях Дунаю. Як і поранений Остап у плавнях з останніх сил боровся за життя, так тепер Соломія, тонучи, напружує всі сили, щоб дістатися до берега, бо «там так гарно, там сяє сонце, там зелено, там небо синє, там радість, життя… Душа рветься до сонця». Трагічна доля Остапа і Соломії, їх поневіряння в Туреччині свідчить про те, що всюди, де володарюють пани, трудяща людина не може знайти для себе щастя.

Портрет Соломії:

Це вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся».