Людей з оповідання Р.Д Бредбері 《 Усмішка》 приваблювали до миста​

Леся Українка написала чудовий вірш "Хвиля". Провідна тема поезії - опис морського пейзажу, роздуми над майбутньою долею. Приводом до написання цього твору стала поїздка до Євпаторії, де Леся Українка перебувала на лікуванні. Вірш належить до пейзажної лірики, зокрема, мариністичної. Ліричним героєм виступає хвиля, котра уособолює у собі мінливість, непостійність. На мою думку, головним є образ моря, в котрому постійно відбуваються зміни, щось приходить - щось відходить, баланс і гармонія. Леся Українка використовує такі художні засоби, як: епітети (хвиля смутна), порівняння (може, буде там покірно,мов рабиня, тихо, вірно), метафори (хвиля йде). Я вважаю, що головну думку поезії відтворено в останній строфі:

                                               

Чи полине

межи сестри, межи милі,

вільні хвилі,

розтечеться, розпливеться,

знову сили набереться,

потім зрине

і гучна,

і бучна,

переможно валом сплесне

і воскресне?

 

У творі переважають почуття сумніву, але незаперечної надії у світле майбутнє, вся поезія Лесі Українки пронизана вірою і сподіваннями. Вірш написаний хореем. Твір справив на мене досить глибоке враження, так як пейзажна тематика для мене є досить близькою. До цієй теми автор звертається у творах "Спогад із Євпаторії", "Тиша морська". У зарубіжній літературі цю тематику можна простежити у віршах Пушкіна "До моря", Жуковського "Море".

 

Це реальна історія мого життя. Коли я починаю хворіти - найбільше страждає моє горло. Спочатку воно дуже сильно болить; я втрачаю голос, або він стає схожим на чоловічий: дуже грубий, ріже слух. Одно разу, хворою, я йшла по вулиці та розмовляла по телефону. Попереду мене йшла жінка, з великою сумкою. Оскільки вона йшла дуже повільно, я вирішила її обігнати. Колі я підійшла до неї ближче, вона розвернулася і вдарила мене сумкою.На питання: "Жінко, Ви що, з глузду з'їхали?", вона відповіла: "Я думала, що Ви - Маніяк..Вона розвернулась і пішла, навіть не вибачившись. А я стояла хвилин 5 на дорозі, переварюючи те, що зараз трапилось.