За кого була чернь? Чому? Твiр чорна рада.

     Українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги на ворогом.Кожне своє враження, кожне переживання людина виливала в пісні. Релігійні почування висловлюються в лірницьких піснях; тяжка праця на своїм власнім полі — в обжинкових та косарських піснях («Ой любо та мило»); ще тяжча праця на панських ланах — у кріпацьких («У неділю рано-вранці», «Яром, хлопці, яром»); мандрівки за заробітком — у чумацьких та бурлацьких («їхав, їхав та чумак Макара», «Зібралися всі бурлаки»); туга за ріднею та Батьківщиною на чужині — у рекрутських («Ой не жаль мені ні на кого»); щасливе або безнадійне кохання, суперництво, життя за нелюбом, підступність злої свекрухи, краса природи — в ліричних та родинно-побутових піснях («Цвіте терен, цвіте терен», «А я в батька росла», «Била мене мати»). 

Мій улюблений герой з твору “Джури козака Швайки” Коли вчителька сказала нам прочитати на урок української літератури твір “Джури козака Швайки” В. Рутківського, то я, чесно кажучи, була не дуже задоволена. Назва твору говорила сама за себе – тут мали бути якісь хлопчачі пригоди, та ще й історичні події пов’язані з добою козацтва. Мені здається, що такий твір більше цікавий хлопцям, а не дівчатам. Але до уроку потрібно було підготуватись, тому твір я прочитала. І він мені несподівано сподобався! Пригоди Санька, Грицика і Пилипа Швайки мене так захопили, що я просто відірватись не могла від книги! Звичайно ж під час читання у мене виникли деякі симпатії до героїв. Але якщо потрібно вибрати якогось одного улюбленого героя з твору, то я цього зробити не можу, бо найбільше мені сподобались Санько і Грицик і віддати перевагу комусь одному я не здатна. З самого початку твору хлопці постали переді мною як звичайні сільські хлопці-підлітки і в цьому майже немає нічого цікавого і захопливого, але якраз ця простота і сподобалась мені найбільше. Прості сільські хлопці, які впродовж твору стають одними з кращих козаків – хіба вони можуть комусь не сподобатись? Хочу окремо розповісти про кожного з хлопців. Санько тихий і мрійливий хлопець, він єдиний син у своєї матері, яка його безмежно любить. Впродовж твору він розкривається як дуже сильний ворожбит і такий несподіваний розвиток героя мене дуже зацікавив. Саме Санько знаходить спільну мову з бугаєм Петриком, якого усі навколо бояться. Його душевні доброта і спокій подобаються і людям, і тваринам. Відкривши у собі надзвичайні здібності керувати людьми Санько не починає пишатись чи задаватись перед Грициком, навпаки він розуміє, що йому ще потрібно багато чому навчитись, саме тому Санько уважно дослухається до усіх настанов діда Кудьми. Грицик такий самий простий сільський хлопчак як і Санько. Він жвавий і допитливий, непосидючий і запальний, сміливий і рішучий. На жаль він круглий сирота, проте він також любить тітку Мокрину, Санькову маму. Впродовж твору він постає справжнім козаком, хоч він поки й маленький джура-помічник. Пилип Швайка довіряє своєму помічникові і знає, що на Грицика завжди можна покластись.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/mii-uliublenyi-heroi-z-tvoru-dzhury-kozaka-shvaiky/