Твір "Сто тисяч" висміює", але чомусь зовсім не смішно...Чому?

Тому що треба вміти самому розмірковувати над цим питанням

Объяснение:

Бо отупієшь

вот-

В цьому році зима не вдягала білої свити. 
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала... Що ж робити? --
Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.

Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.
Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів.
Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.

 

Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки. 
Лід кришився, б’ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі -темній, широкій -
На останній крижині самотня чайка пливе.

- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?
Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.
А крижина тонка. А крижина майже прозора...
Ну, а що, як її підмиє вода весняна?

Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
затріщить і відломиться... Піде вода кругами...
- Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?

ответ: В цьому році зима не вдягала білої свити.  

Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.

Пошукала, поплакала... Що ж робити? --

Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.

Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.

Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів.

Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,

Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.

 

Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.  

Лід кришився, б’ючись об каміння берегове...

І нарешті по Одрі -темній, широкій -

На останній крижині самотня чайка пливе.

- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?

Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.

А крижина тонка. А крижина майже прозора...

Ну, а що, як її підмиє вода весняна?

Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?

затріщить і відломиться... Піде вода кругами...

- Дивна людино! Я ж маю крила,

Нащо крилатим ґрунт під ногами?

Объяснение: надеюсь