Чому Маруся не може Грицькові зради?

Незглибима душа в Марусі, вона палко кохає Гриця, який її зрадив, а зраду Маруся вважала найбільшим злочином. Вона сильна духом людина, про своє найсвятіше, найзаповітніше вона мовчить на суді, на сповіді перед стратою.Маруся не може простити собі, що так пізно розгледіла Гриця, який виявився не тим, кого вона любила. Вона не звинувачує Гриця за дворушництво та зраду, а карає себе, бо сама не розпізнала, що вони нерівня з Грицем по духу, а «нерівня душ — це гірше, ніж майна».

Объяснение:

Образ Марусі Чурай виступає в єдності з образом України. Серце Марусі відкрите для кожної чесної людини, всі свої найсвітліші почуття вона висловила у піснях. Маруся виросла у сім’ї, де шанувалася народна мораль, де панувала любов до Вітчизни, уболівання за щастя народу. Маруся чиста серцем, швидка на розум, окрім того, наділена поетичним і музичним талантом, вона розуміє, яке значення для рідної України мають пісні. її серце сповнюється гордістю, коли чує, як співає козацький полк її пісні. Незглибима душа в Марусі, вона палко кохає Гриця, який її зрадив, а зраду Маруся вважала найбільшим злочином. Вона сильна духом людина, про своє найсвятіше, найзаповітніше вона мовчить на суді, на сповіді перед стратою. Кохання, творчість, громадська совість, об’єднані у свідомості Марусі нерозривно

Спадщина Григорія Сковороди дуже різноманітна. Він залишив своїм нащадкам, тобто і нам в тому числі, прекрасні ліричні вірші та романси, філософські трактати, глибину змісту яких не досліджено вповні й досі, афоризми, які не втрачають і ніколи не втратять своєї актуальності… Усі ці твори мають надзвичайну художню і змістову цінність, та не менш мені подобаються байки Григорія Сковороди. До того, як в Україні розпочав свою діяльність Григорій Сковорода, байки ще до ладу не існувало. Маю на увазі, що окремого жанру як такого не було, хоча у світовій літературі ми знаємо байки Езопа, Сааді та інших. Проте прекрасні твори закордонних байкарів не були повністю придатні для українського читача з багатьох причин. По-перше, байка — твір алегоричний, тож алегорія має бути зрозумілою читачеві. Якщо уявити собі, що існує певний код, ключ, за яким читач розшифровує закладений у творі підтекст, то для байок таким ключем є, безумовно, народний характер, особливий тип мислення. Крім того, одні й ті самі тварини (а в байках, як ми пам’ятаємо, замість людей діють тварини, які й уособлюють людські риси) в різних культурах могли позначати різне. Наприклад, змія у нашій традиції — символ підступності, а у східній — символ мудрості. Тож нагальна потреба в створенні українських байок була беззаперечною.

Григорій Сковорода – видатний український гуманіст, що написав безліч трактатів по філософії та поезій, у пошуках правди, добра і щастя. На мою думку, його твори є корисними та актуальними для народів усіх часів, адже у них оспівано красу нашої природи, людські чесноти.

Прикладом захоплення автора рідним краєм є рядки:

А вербички шумлять низькі

Заколишуть мене в снах

Тут тече потічок близько,

Видко воду аж до дна.

Сковорода начебто кличе читачів поєднатися з природою, відкриваючи всі її чари та красу. Далеко не всі люди тих часів могли так поетично, благородно і чуттєво описати батьківщину, як робив це відомий філософ. Я вважаю, що саме щирість є найпомітнішою у поезіях автора і кидається в очі читачеві.

Окрім цього, Сковорода приділяє багато уваги оспівуванню чистоти душі та серця, совісті та мудрості людини, її віри в Бога. Адже саме ці чесноти, на мою думку, і є найбільшим захистом і багатством для неї:

Непорочність – ось тобі броня,

а невинність – крем’яна стіна.

Якщо особа є віруючою та справедливою, все в неї йде спокійно та добре, бо Всевишній допомагає їй, і те, чого хоче та людина завжди виходить саме через її віру у краще. На відміну від чесної особистості, у злодія, нероби чи хитре ця стається навпаки, бо він намагається добитися своєї цілі поганим шляхом. В деяких творах автор засуджує такі вчинки і ледарство. Як у байці «Бджола і шершень», де бджола-трудівниця прославляє працю та чесний труд і зневажає тих, хто живе за рахунок інших, наприклад, шершень.

Отже, твори Г. Сковороди містять у собі повчальний сенс і є актуальними для людей усіх часів.