1. Айвазовського звали А Іван Дмитрович Б Іван Костянтинович В Костянтин Іванович Г Дмитро Іванович 2. Родина Айвазовського переїхала до Криму з А Галичини Б Гуцульщини В Слобожанщини Г Буковини 3. Айвазовський одержав від царя звання А унтер-офіцера Б корнета В ротмістра Г морського офіцера 4. Картину «Хвиля» Айвазовський заповідав місту А Києву Б Мюнхену В Ялті Г Феодосії 5. Правильну кількість екскурсій, як автор тексту в музеї Айвазов­ського, зазначено в рядку А чотири Б три В дві Г одну 6. Довжина картини Айвазовського «Від штилю до бурі» становить А 12 метрів Б 14 метрів В 16 метрів Г 18 метрів 7. Художника, що зображує море, на­зивають А пейзажист Б портретист В мариніст Г декоратор 8. Продовженням речення Картина «Хвиля» дивувала тим більше, що була намальована... є слово А Айвазовським Б у Феодосії В наосліп Г олією 9. До слова майстер (маючи на увазі Айвазовського) автор використав епітет А народний Б великий В талановитий Г заслужений 10. Продовжте твердження Секрет Айвазовського, на думку автора тексту, полягає в...

На мою думку у житті собаки Вовчуна і кота Мурлинського могли б ще трапитися ось таки випадки. Одного дня бабуся відпустила Мурлинського й Вовчуна на вулицю, погуляти селом. Йдуть вони собі поруч спокійнесенько, нікого не чепаючи, але раптом Мурлинський кудись провалився. Вовчун відразу це помітив та відразу захвилювався. "Де ж він?" , "Куда ж він?" - такі думки проскочили в голові у Вовчуна. Не довго думаючи він стрибнув за ним. Виявилось, що Мурлинський впав у щилину дерев"яного моста, прям в самісіньку річку. Вовчун навіть не здогадувався куди він стрибнув. Коли собака зрозумів що він у воді, а поруч з ним ледве тоне його найкращий друг Мурлинський, у нього перед очима перебігле усе його собаче життя. Але Вовчун не здався, він боровся до останнього, та врешті решт йому вдалося свого найкращого друга. Усі мокрі, холодні, Мурлинський та Вовчун поверталися додому. Весь шлях кіт дуже щиро дякував своєму другу Вовчуну за порятунок.Вовчун вчинив як справжній друг. Цей героїчний вчинок ще більше зміцнив дружбу звичайного сільського кота та собаки.

Любов — це одне з почуттів, що дано зазнати людині в житті. Можна сказати, що це почуття робить людини добріше, чистіше, досконаліше. Тема любові — одна з ведучих тим світової літератури з найдавніших часів до сьогоднішнього дня. Багато закохані стали уособленням цього почуття. Варто згадати Лейлу й Меджнуна, кавалера де Грие й Манон Леско, даму із собачкою й Гурова, а також багатьох-багатьох інших. Складно придумати, про що б писали знамениті поети й прозаїки, чим надихалися б великі композитори й художники, не будь на світі любові, Древні вважали любов даром богів. Це почуття, на їхню думку, наближало смертних до небожителів. У середні століття зложився теперішній культ любові. Лицарі присвячували все своє життя служінню прекрасній дамі й були щасливі. З тих пор словом «лицар» стали називати всякого, хто із шанобливістю й замилуванням ставиться до жінки.

Про те, яке місце займала любов у житті наших предків, ми можемо судити, зокрема, по добутках російських класиків. А однієї із причин найвідомішої за всю російську історію дуелі була саме палка любов, що зштовхнулася з пекучими ревнощами. У любові безліч осіб. Це любов-дружба, кохання-співробітництво, любов-пристрасть, любов-трагедія й інші. У любові існує не тільки щастя, радість взаємного розуміння, задоволення, але й обман, ревнощі, страх, біль. Можна сказати, що на тлі любові інші щиросердечні прояви людини виступають більш чітко, рельєфно, опукло. У такий б людини проверяется любов’ю. Сказати «я люблю тебе» виходить, сказати «ти ніколи не вмреш», — помітив якось великий французький письменник Альбер Камю. Люблячий запам’ятовує у своєму серці образ коханої людини, робить того безсмертним, як безсмертне сонце, земля, вітер, і тільки таке безсмертя можливо в нашім недосконалому світі. Любов, як уже було сказано, не вигідне придбання, а дарунок. І як усяким несподіваним і приємним подарунком, цим почуттям необхідно дорожити. Адже говорять, що щира любов дається чоловік один раз у житті, і це недалеко від правди. Відомо, що любов реалізується цілком у сфері міжособистісного спілкування.

Тому потрібно як би заново вчитися говорити, думати, дихати. У цьому багато хто бачать працю й тяготи любові, особливо якщо любов увінчується законним шлюбом. Тут важливо не втратити власну індивідуальність, власну точку зору на навколишній світ і на саму любов зокрема. «Ти в мене одна, Немов у ночі місяць, Немов у році весна, Немов у степу соснО. Немає інший такий Ні за якою рікою, Немає за туманами, Далекими країнами» Ці рядки належать перу знаменитого барда Юрія Визборн. Їх можна вважати своєрідним підсумком сучасного художнього й життєвого досвіду. Сьогодні любов навряд чи набагато змінилася: це почуття всі так само надихає людини на нові починання, здійснення, подвиги. І той, хто проніс це чудове почуття через все життя, може впевнено сказати: «Я жив не зрячи».