Встановіть відповідність. Валентин Чемерис Вітька + Галя. З мене ів.

Немає на нашій планеті такої людини, яка могла би задовольнитися стоянням на місці, відсутністю руху вперед і нічогонеробленням. Кожна людина хоче розвиватися, ставати красивіше, розумніше і в цілому краще. І якщо цього в реальній дійсності не відбувається, людина смутніє, переймається, в кінцевому підсумку вона стає нещасною і такою, до якої можна мати виключно почуття жалості. Але для повноцінного розвитку власного духу, людині необхідне дотримання ряду умов, головною з яких є свобода.З чим стикається людина, якщо не має свободи? У такому випадку вона повинна щодня займатися тими справами, які її не цікавлять. Власна воля в такому випадку підміняється чужою волею, яка зазвичай прагне поставити цю людину собі на службу. У цьому немає нічого хорошого, адже в такому випадку людина буде розвиватися не для себе, а для інших, для тих, хто хоче витягти з неї різноманітні вигоди. Навряд чи інший погодиться з тим, щоб людина займалася тим, що їй самій цікаво. Все це означає, що ніякого гармонійного розвитку ніколи не буде, буде лише розвиток для відповідності чужим критеріям і стандартам.У творі Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною» розказана історія людей, які прагнули втекти з місцевості, де вони не могли бути повністю вільними і реалізовувати всю свою волю. Твір цей засноване на реальних подіях. У часи, описані у творі, багато українців були жертвами своїх панів, які нехтували інтересами людей і примушували їх займатися тим, що було їм не цікаво і не сприяло їх розвитку. Розказано про те, як молоді люди Соломія та Остап чинили втечу з неволі, але так зрештою не змогли стати разом щасливими, оскільки подолати обставини у втечі просто не змогли. Головною бідою для них стало поранення Остапа, через яке він спочатку був хворий, а потім був посаджений у в’язницю разом з циганами. Врятувати його змогла Соломія і її приятель Іван лише цінами власних життів.Соломія та Остап прагнули бути вільними, щасливими, а тому не захотіли бути в неволі і здійснили втечу. Але ті проблеми, з якими їм судилося зіткнутися, виявилися занадто складні для двох цих молодих людей. Звичайно, два ці образи викликають велику жалість. Дуже хотілося б, щоб вони й інші тогочасні українці мали можливість повноцінного життя і розвитку на власній, Богом даній землі, а не стикалися з цими страшними проблемами, які можуть призвести навіть до смерті.

Повість видатного українського письменника М. Коцюбинського «Дорогою ціною» розповідає про важке життя українського народу у XIX столітті. Головними героями повісті є молоді люди – Остап і Соломія, доля яких була достатньо типовою для того часу. Українські селяни, довгі роки перебуваючи у неволі, загнані та знесилені, все ж таки не бажали миритися зі своїм становищем. Знаходилися сміливці, які не бажали до кінця життя залишатися під панським ярмом. Багато селян у ті часи бігло у дальні краї, рятуючись від кріпацтва та знущань, і обирали вони для вільного життя Дунай. Нажаль, і там селяни не могли себе відчувати у небезпеці і спокою, бо пани ловили втікачів, і якщо і не засилали їх до Сибіру, то повертали до маєтку і там ще більше з них знущались. І невідомо, що було краще – загинути, відчувши себе вільним чи залишатися на все життя безправним кріпаком.Головні герої повісті «Дорогою ціною» дуже кохали один одного, але розуміли, що не отримають бажаного сімейного щастя, залишаючись під владою панів. Оскільки для хазяїнів вони були лише звичайним живим товаром, то сталося так, що закоханих розлучили і Соломію насильно віддали заміж за хурмана. А Остапа пан вирішив закатувати за його сміливі слова, сказані проти господаря. Все це й стало причиною втечі закоханих.Головною метою парубка було прагнення жити вільно, серед таких же вільних людей, та й Соломія мріяла оселитися десь у вільній слободі, завести господарство та спокійно жити, піклуючись про свій добробут і коханого Остапа. У своїх бажаннях вони були не поодинокі, і не лише вони розуміли, що під паном ці бажання ніколи не здійсняться, а для спокійного та щасливого життя перш за все необхідна воля та свобода вчинків. Цілими родинами селяни бігли від панського знущання і кривди, та в пошуках щасливого життя підтримували один одного.Важким виявився шлях молодих людей до волі. Але й за кордом, де вони сподівалися знайти свободу, їх не чекало жадане щастя. Остапа поранили, потім він і Соломія потрапили у злодійське гніздо до циганів, через що Остап опинився у в’язниці, звідки його планували відправити назад до пана. Соломія просто не уявляла свого життя без Остапа і прагнула його найскоріше визволити. Під час переправи через Дунай вона разом в Іваном Котигорошком спробувала це зробити, але спроба ця закінчилася трагічно. Іван і Соломія загинули.А ось Остап залишився живий. Пройшов час і він повернувся на берег Дунаю – туди, де хвилі позбавили його найдорожчого, що було в житті – коханої Соломії. На все життя на тілі Остапа залишилися сліди катувань від свого пана, від москалів і турків. Все життя не загоювалася рана на його серці, до кінця днів його душа залишалася порожньою, бо не було поряд Соломії. Дуже самотнє і гірке життя прожив самотній Остап, чекаючи, доки його душа не з’єднається з душею нареченої.