с домашкой Розвиток мовлення . Г.Тютюнника «Дивак» (письмово): творча розповідь за мотивами твору чи окремого епізоду Обсяг до 1 стор. (короткий переказ своїми словами)

ответ: Прочитавши оповідання Г.Тютюнника "Дивак", починаєш розуміти, як важливо любити, цінити й поважати нашу природу! І як важко людині, яка цінує те, що має навколо себе, пристосовуватися до життя серед нерозуміння і байдужості інших... Головний герой твору - хлопчик Олесь, що має велике, добре серце, тонко відчуває природу, відкритий і щирий. Він дуже болісно відчуває і сприймає усе лихе в житті. Олесь - особливий, та диваком його назвати не можна. Я вважаю, що кожна людина має право на свою думку і не варто ображати та пригнічувати таку хорошу, добру людину. Навпаки, з таких людей, як Олесь, потрібно брати приклад. І може тоді наш світ стане чистішим, справедливішим та милосерднішим до нас,її мешканців.

Объяснение:

З одного боку  - товарищі. У творі ми бачимо їх дитячи роки, їх об'єднувала бідність та спільна життєва мета. Але згодом ми бачимо, що коли Грицько заробив грошей, став добрим гадзем, то його відношення до  Чіпки і до всього змінилося. Тепер він хотів найгарнішої дівчини у дружини, святкові страви на столі, заможних друзів. У свою чергу, Чіпка також змінився, тепер він краде без сумління, вбиває, він втратив основні моральні цінності, до яких його виховувала бабуся. Тому якщо дивитися по кінцевій частині твору, то скоріше за все вони антипати, бо їх погляди на життя змінилися у корені.

Роман у віршах "Маруся Чурай" — твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVII століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець — драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів Богдана Хмельницького, авторка створює широку галерею народних образів. Роман виховує в читачів почуття любові до свого народу. Стародавнє місто Полтава в романі постає як символ рідної землі, як місто відважних людей, що не пошкодують свого життя заради рідної землі та народу. Вони мужньо боронять місто, самовіддано захищають свою честь, совість, мову і культуру. Рідна земля з її трагічною долею стоїть за спинами героїв. Історія народу України переплетена із сюжетною лінією життя Марусі. Увесь твір перейнятий почуттям любові до рідної землі, яка постає перед нами не тільки діамантово-переливними малюнками пейзажів, а передусім строкатою мозаїкою людських доль (як історичних, так і вигаданих), що, взяті разом, становлять історію народу. 

Образ Марусі Чурай тісно пов'язаний із образом України. Серце Марусі відкрите для кожної чесної людини, всі свої найсвітліші почуття вона висловлює у піснях. Маруся виросла в сім'ї, де шанувалася любов до Вітчизни, уболівали за щастя народу. Маруся чиста серцем, швидка на розум, окрім того, наділена поетичним і музичним талантом. Вона мудра і добре бачить людські вади, намагається зрозуміти і по змозі виправдати негідні вчинки людей, не бере на себе права осуджувати їх. У її образі втілено найкращі риси українських дівчат. 

Болить за Вітчизну і палке серце Івана Іскри, що мчить до гетьмана зі звісткою про небезпеку, яка нависла над піснею рідного краю — над Марусею Чурай. Добре розуміє і Богдан Хмельницький, що важить для держави народна пісня. Тим паче зараз, як така розруха. Тим паче зараз, при такій війні, — Що помагає не вгашати духа. 

Як не співцями створені пісні? 

Без історичної пам'яті про боротьбу і подвиги предків любов до Вітчизни всихає, як дерево без кореня. Ліна Костенко не обминає і чорних сторінок історії України. Пересторогою для нащадків звучать у романі згадки про Байду Вишневенького, Наливайка, Пашпока, Чурая, що стали жертвами зради співвітчизників, які бездумно запрягли своїх онуків у ярмо неволі. Народ у романі є і творцем історії, і безстороннім її суддею. На прикладах кращих його представників ми вчимося мужності, мудрості, любові до Вітчизни, до свого народу, вчимося не допускати зради і несправедливості. 

"Маруся Чурай" — це народне життя у строкатому його повнокров'ї. Побут, звичаї, вірування — все дихає народністю, все живе. Роман змальовує події нашої далекої історії, але цілком сучасний, бо в ньому порушено такі проблеми, які хвилюють нас і сьогодні. У нас виникає потреба до рідній землі відродитися у красі й славі, а народові стати гідним і рівноправним серед інших народів.