1. Село, в якому відбувалися події, називається… 2. Як звати друга Віті? . 3. Секундантом Вітька Горобця був … 4. У свисті вона могла заткнути за пояс будь-якого чаплівського хлопця... 5. Серенаду друзі співали біля хати… 6. Що Галя пообіцяла Котигорошку за інформацію про кохану Вітька… 7. Кому баба Векла дала зілля від живота … 8. Чий це портрет: «Гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні»? 9. Ким працювала сестра Котигорошка? 10. Ким під час канікул працювала Галя? 11. Де взяв сомбреро Федько? 12. Яку репліку постійно повторював Причепа? 13. Які завдання Галя давала закоханим у неї хлопцям? З ким мав стрілятися Вітька Горобець на дуелі? 14. Що лежало у кобурі Грицька Причепи? 15. Як Федько вирішив урятувати друга з-під арешту? 16. Хто підпалив бабі Прісці тин? 17. Як прозвали діда Свирида? 18. Що зіпсувало перегляд фільму? 19. Замість цукерок Федько вирішив нарвати для Галі… 20. Кличка бугая, який змусив Причепу видряпатися на телефонний стовп? 21. Соломія Кіндратівна – це … 22. Хто був сватом Вітьки Горобця? 23. Скільки років, на думку матері, треба чекати Віті й Галі, щоб можна було одружитися? 24. Хто і де видряпав «Вітька + Галя»?

Головні герої “Тореадори з Васюківки” – Ява Рень і Павлуша Завгородній – звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та “зривщики дисципліни”, «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно… Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».

“Тореадори з Васюківки” образ Яви Звідки таке незвичне ім’я – Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: “Я – Ваня”, а вийшло “Ява”…, але причепилося оте “Ява” до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень – енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на “безлюдному” острові, дібравши собі ім’я “Робінзон Кукурузо”. “Тореадори з Васюківки” образ Павлуші Павлуша Завгородній – кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські “тореадори” завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову “авантюру”. Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих “шпигунів”. Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба – велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.

Події відбуваються в той період, коли козацтво було знищене, а селянство українських земель було закріпачене. Волелюбні козаки не хотіли коритися, деякі з них втекли в турецькі землі й заснували там нову Січ. Час від часу туди тікали від невиданих утисків селяни.

Зібрався тікати й Остап, якого пан за непокірність хотів віддати у москалі. Прощається хлопець зі своєю коханою Соломією, залишаючи її з осоружним чоловіком.

Соломія перевезла коханого через річку та й залишилася сама.

Ось вже довго йде Остап степами, коли чує, ніби хтось його кличе. Озирнувся — якийсь козак його доганяє. Коли підійшов ближче, Остап пізнав у молодому козакові свою Соломію. Жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. Довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого.

З часом добралися Остап із Соломією до Дунаю. Тут разом з іншими втікачами мали чекати ночі, щоб пере човнами на інший берег. Та коли сідали в човни, наїхали козаки й почали стріляти. Знайомий Соломії та Остапа, Іван, встиг вскочити у човна, вони ж лишилися на березі й мали швидко тікати.

Пересидівши деякий час, звернулися до знайомого мірошника, який обіцяв їм до Той запропонував зробити плот та вночі самотужки пере Дунай. Через деякий час плот був готовий. Ним попливли обоє втікачів, у густому тумані не бачачи нічого. Тільки знову їм не пощастило — один козак почув плюскіт та вистрілив навмання в той бік. Остапа було поранено в груди.

Ледве дісталися Остап із Соломією до твердого ґрунту, сховалися в плавнях. Остапові було зовсім зле, жінка обмила його, перев’язала, а сама вирішила піти роззирнутися.

Соломія заблукала в плавнях і не могла знайти коханого. Він же лежав самотній і прощався зі світом. Ввижався йому дідусь, який своїми о