До ть будь ласка дужее требаТема:Контрольна робота .Творчість Коцюбинського, О.Довженка, Н.Бічуї(тест)1.Установіть послідовність подій у повісті Коцюбинського"Дорогою ціною":А зустріч Соломії з Іваном;Б Соломія проводжає Остапа;В поранення Остапа;Г Соломія губиться в плавнях.12342.Непереможною силою , що рухає вчинками , поведінкою , вибором Соломії є:А обов'язокБ коханняВ дружбаГ патріотизм.3.Остап тікає на чужину, щоб:А підготувати повстанняБ стати заможнішимВ зберегти своє коханняГ здобути волю.4.Головна ідея оповідання Довженка"Ніч перед боєм"-А засудження бездуховності людиниБ заклик коритися доліВ уславлення героїзму, самовідданості, патріотизму українцівГ викриття жорстокості тоталітарної системи, що обмежує свободу.5.В оповіданні Довженка "Ніч перед боєм"важливим моральним уроком для солдатів став:А подвиг командира КолодубаБ вчинок діда Платона й діда СавкиВ вчинок танкіста ДроботаГ вчинок воїна Овчаренка.6.Оповідання Довженка"Ніч перед боєм"-це твір про:А жорстокість тоталітарної системиБ героїзм , самовідданість, патріотичні почуття українцівВ бездуховність людиниГ роль батьків у вихованні дітей.7.Для образу Юлька Ващука("Шпага Славка Беркути")характерними є всі наведені риси, окрім:А щирий, благороднийБ любить вихвалятисяВ талановитий, має власну думкуГ підступний, лицемірний.8.Запишіть характеристику образу Славка Беркути.9.Запишіть, чому повість Коцюбинського "Дорогою ціною"має саме таку назву?​

Диктант — від латинського слова «дікту» — диктувати. А ще «діктаре», що означає «розпоряджатися, наказувати»..Азбука — раніше алфавіт звучав так: аз, букі, веді, глаголь, добро, ... З назв перших двох букв і з’явилося слово азбука.
Олівець — Писати — щодо писання, то давній корінь цього слова українська, можливо, успадкувала з індоєвропейських часів. Проте з іншим значенням — пістрявий, пестрий «строкатий» (корінь pьs-). Значення «писати, малювати» зафіксовано лише у слов’янських, балтійських мовах (лит. piẽšti «малювати», прус. peisāi«пишуть»), а також у деяких індоіранських. У слов’ян і балтів це значення (корінь pis-) могло розвинутися під впливом усе тих самих давніх арійських мов, що панували в першому тисячолітті до нової ери в Наддніпрянщині. Принаймні серед їхніх носіїв було чимало письменних людей, без яких не могли обійтися торгівля та дипломатичні відносини. Корінь piś- у індоіранців позначав процес різьблення, карбування, висікання, вирізання (а ще — нарізання м’яса). Семантичний зв’язок із писанням простежується чітко. Pеśa від того ж кореня означало «орнамент, візерунок», pēśalá — «прикрашений, приємний, красивий», pēśakāra —«вишивальниця», дослівно «та, що робить візерунки». Як бачимо, з цим коренем пов’язані українські слова писанка, писанкарство, розписувати, розписний, 
вислів «неписана краса»

Твір «Добро перемагає зло»

Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.

Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.

Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.

Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.

Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.