1.Алегорія-це… А.обмін думками між героями твору Б.інакомовне зображення рис характеру, поведінки, взаємин людей і явищ суспільного життя В.стислий влучний народний вислів повчального змісту, побудований як завершене судження 2.Хто працював у жанрі співомовки? А.С.Руданський Б.П.Глазовий В.Л.Глібов 3.Несправедливий суд засуджується у творі Л.Глібова А.”Щука” Б.”Жаба і Віл” В.”Муха і Бджола” 4.Мораль байки Л.Глібова “Муха і Бджола” А.треба вміти спілкуватися з товаришами Б.треба бути працьовитим В.треба любити природу 5.У польського короля, за співомовкою С.Руданського “Запорожці у короля”, козаків частували А.медом і сметаною Б.пивом і рибою В.борщем і варениками 6.”Наука доводить, що людина, безперечно, від мавпи походить”-ці рядки взято із твору П.Глазового А.”Похвала” Б.”Найважча роль” В.”Еволюція” 7.Установіть відповідність. 1.Л.Глібов А.”Жаба і Віл” 2.С.Руданський Б.”Найважча роль” 3.П.Глазовий В.”Запорожці у короля” Г.”Заморські гості” 8.Установіть відповідність 1.Л.Глібов 2.С.Руданський 3.П.Глазовий А. “То я скажу, що не для мух Слова, звичайно, мовляться, Бо на солодку похвалу Не тільки мухи ловляться. Б. -Яка погана, Муха каже, - На світі доленька твоя: Раненько встане, пізно ляже… Мені б отак-змарніла я. В. “Такі і в світі жаби є, Прощайте, ніде правди діти: А по мені-найлучче жити, Як милосердний Бог дає” Г. “Я вгадав, що Ви культурні, Благородні люди, Бо шпана по-українськи Розмовлять не буде.”

Історія написання. У романі «Місто» Валер’ян Підмогильний описав селянську українську молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася в міста, щоб завоювати й зробити своїм українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом. Автор показав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку.

Твір не був подібний до традиційної народницької прози ХІХ ст., бо автор орієнтувався на європейський роман ХІХ — початку ХХ ст., засвоївши традицію романістики Оноре де Бальзака, Гі де Мопассана, Анатоля Франса, Джека Лондона, а також вітчизняну — Агатангела Кримського, Володимира Винниченка.

Історія публікацій.Роман завершений письменником у 1927 р., опублікований уперше в Харкові в 1928 р. У 1929 р. Книгоспілка перевидала роман, а Б. Єлисаветський переклав його російською мовою — у 1930 р. роман виходить у серії «Творчество народов СССР». Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як й інші твори письменника, був заборонений до 1989 р.

Оцінка критики. Після публікації роман викликав значний інтерес у громадськості. Його обговорювали на читацьких конференціях, у пресі з’явилися рецензії літературознавців. Одні критики захоплювалися твором, у якому відбилася філософія життєствердження епохи, інші тлумачили роман у дусі соціологізму, називаючи книжку «антирадянською», бо в ній не пока­зано «змички робітників і селян». Деякі критики вважали роман автобіографічним, головного героя ототожнювали з автором, проти чого Валер’ян Підмогильний у пресі застерігав читачів.

Роздуми стосовно розуму й почуттів письменник укладає в уста поетові Виговському. Дослідники творчості Валер’яна Підмогильного вважають, що прототипом цього образу був відомий поет і прозаїк, автор роману з екзистенціальними рисами «Недуга», друг Підмогильного Євген Плужник.

Матильда де Ла-Моль — жіночий персонаж зовсім іншого типу. Горда і холодна красуня, що царює на балах, де збирається весь блискучий паризький світ, екстравагантна, дотепна й насмішкувата, вона вища за своє оточення. Гострий розум, освіченість — вона читає Вольтера, Руссо, Агріппу д’Обіньє, цікавиться історією Франції, героїчними епохами країни — діяльна натура Матильди примушує її з презирством ставитися до всіх родовитих залицяльників, що претендують на її руку і серце. Від них, і зокрема від маркіза де Круазнуа, шлюб з яким мав би принести Матильді герцогський титул, про який мріє її батько,— для неї віє нудьгою. «Що може бути на світі банальнішим від такого збіговиська?» — виражає погляд її «синіх, як небо», очей.