ЧИМ ГРИЦЬКО ДРАКОН ВІДРІЗНИВСЯ ВІД ЗВИЧАЙНИХ ДРАКОНІВ БЫСТРО

Объяснение:

Був осчідчений, писав вірші (був поетом) не хотів їсти м'яса чи когось взагалі вбивати❤️

Відповідь:

Назва: "Черлені щити"

Автор: Володимир Малик

Жанр: Історична література, роман

Літературний рід: Проза

Тема: Твір розповідає про події історичного періоду, зокрема про події, пов'язані з українським козацтвом, Хмельниччиною та війною проти польсько-литовського владарства. Головними темами твору є боротьба за волю, національна самостійність, любов до рідної землі та героїзм.

Ідея: В основі твору лежить ідея національного героїзму, важливості боротьби за свободу і незалежність нації, збереження культурної спадщини та історичного досвіду. Твір висвітлює життя та боротьбу українського народу в складний історичний період.

Основна думка: Головна думка твору полягає в показі сили духу, мужності та героїзму українського народу, який відстоює свою свободу та національну гідність у складних історичних обставинах. Твір спонукає до гордості за свою історію та підтримує почуття національної самосвідомості.

Як мало довкола нас останнім часом доброти і справедливості. І як завжди хочеться, щоб дооро пе-ремогло зло. І як прикро, коли ці бажання не здійснюються. Але якщо у справжньому житті інколи ми не в силі змінити перебіг подій, то у світі придуманих автором героїв це цілком ймовірно.
Візьмемо за приклад чудовий твір В.Винниченка «Федько-халамидник». І допишемо йому власне
продовження.
«Цього чижика Толя сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька.. Після похорону Федька його вбиті горем батьки пригощали у дворі всіх цукерками і маленькими пиріжечка-ми. Толя з чижиком в цей час вийшов на поріг. Нехай хлопці бачать - він таки чесно
виграв цей чижик у Федька.
- Візьміть на спомин душі нашого синочка. Нехай йому там буде солодко... - шелестіла сухими губами згорьована Федькова мати. - Хоч і був він
неслухом, але душа його була чиста.
- Візьми, Толю, і ти пиріжечок - звернулася Федькова мати до хлопця. - І вибач його, дитино.
Може то він так нехотячи пхнув на ту кляту
крижину...
- Але Федько Толю не штовхав на лід - раптом
озвався Стьопка.
Батько Федька, який сидів на лавці, безсило опустивши руки, піднявся.
•- Як не штовхав ??? А хто ж його тоді
штовхнув ??
Хлопців ніби прорвало - вони всі нараз загомоніли, перебиваючи один одного. Вони розповідали Федьковим батькам про те, як Толя сам напросився до них до гурту, як він підбив Федька на спір, як ловко Федько перейшов по крижинах через річку, аж дух захоплювало, як вони і не помітили, коли Толя сам ступив на крижину, як Толя розгубився і почав плакати, як ніхто не міг йому до , а Федько таки наважився і врятував Толю. Мати Федька вже давно перестала втирати сльози, що текли по її впалих і почорнілих шоках. В очах батька Федька розливався океан розпачу і болі.
- Візьми, сину, пиріжечок. чижик нехай у тебе залишається - звернулася ще раз мати Федька до Толі.
Але той блідий і зляканий дивився з ганку кудись поверх голів. Всі обернулися на той погляд. За спиною у друзів Федька і його батьків стояв приголомшений батько Толі.