Михайлик з повісті «Гуси-лебеді летять» не міг своєму багатому односельцеві А жорстокості (той спустив собак на перехожих); Б жадібності (той в шматка хліба для голодуючих людей); В байдужості (той пройшов мимо страждаючих людей); Г пихи, зверхності (той образився що до нього звертаються жебраки)

Ти знаєш, що означає людина? Яка повинна бути вона ? Напевно, ти знаєш, що людина самий досконалий організм на планеті.Ми можемо все, все що бажає наша душа, наші мрії. Сьогодні ми тут, а завтра на іншому кінці планети, кожного дня людство створю нові вражаючі винаходи, кожного дня хтось рятує комусь життя і все, тому що ми люди. Ми здатні бути різними, що ми здатні до змін. що Ми можемо все, абсолютно все. Правда ж вражає! Але знаєш скільки на нас відповідальності!? Ми відповідаємо за все, що що нас оточує, що за тих кого ми приручили, за своє і чиєсь життя.Так ми люди. Різні і не схожі ні на кого. Нехай всі ми будемо добрими, хорошими людьми. Перед тим, як робити, щось згадай " Моє ім'я людина" я все можу і все в моїх руках.

Объяснение:

Можеш собі, щось підредагувати. Удачі

Відповідь:Дракон із твору Ю. Винничука досить незвичайний. Вісім років він жив і виховувався сам, бо всі його родичі давно зникли. Яйце, з якого він вилупився, багато років пролежало у печері. Це не хижак, не страшна істота, а щиросердна міфічна тварина, які ніколи нікому не завдавала кривди. А ще дракон знав грамоту: вмів читати та й навіть писав вірші.

          Але не в очах кожного дракон має такі позитивні риси. Так, князь його характерезує зовсім інакше: «Жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма — чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите».

         Проте пан Гудбрант таки наголошує на тому, що дракон зовсім не звичайний: «Але до того веду, що цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває. А найбільше, що мене здивувало, — вигляд його печери». А печера здивувала тому, що у інших драконів завжди перед входом лежить чимало кісток, що говорить про їхню хижацьку суть. Це й же житель Гличини не може похвалитися своєю здобиччю.

       Дракон Грицько, не зважаючи на свою натуру, протистоїть природі. У той час, як люди всіляко показують своє справжнє обличчя. Більшість із них – ненажерливі, брехливі та жорстокі. Грицько ж виступає їхнім антиподом, контрастує з ними свої милосердям, щирістю та добротою.

Пояснення: